Я довгим часом працював в качестві головного лікаря збірних національних команд по всім видам спорту нашої країни, включаючи олімпійські види спорту і неолімпійські види спорту. Коли ми дійшли до піку в пекінській олімпіаді, то наша медицинська служба збірних команд внесла великий вклад у це дійшення. І я думаю, що одна з нескільких олімпіад, де були представлені медики у всіх видах спорту.
У Пекіні були представлені у всіх видах спорту, у яких ми участвували, лікарі і масажісти, і учавлені в пекінській олімпіаді. Якщо ми перейдемо плавно до результатів і аналізу виступлення в Ріо-де-Жанейро, і це ми робимо для того, щоб виступити краще на наступних олімпіадах, то з моєї точки зору були допущені значительні втрачення. В чому це закінчується? Відповідальні за виступлення в тому чи іншому світовому форумі повинні люди, які по своїй ділянності відповідають за це.
У цьому випадку міністерство, а в міністерстві є керівник міністерства, це міністр. Теперішний міністр, який візглавляє міністерство і зараз, першим своїм приказом по спортивній медицині в январі 1915 року, 2015 року, прошу прощення, визнав приказ про те, що заперечує закупати збірним національним командам по всіх видах спорту лікарства, без будь-якої причини, не поставивши у відомість лікарів. Таким чином у 2015 році ми январь, февраль, март залишилися без лікарства.
На другий день, або навіть на перший день, я намагався потрапити до міністра з тим, щоб цей конфлікт закрити, тому що приказ був зроблений неправильно, але не зміг до нього потрапити і написав три або чотири докладні записки офіційні, які зареєстрували і зазначували, що проводити спортивні мережі, збори і соревновання тренер не має права, тому що йому треба мати лікарства для використання першої допомоги. Через якийсь проміжок часу цей приказ був відменений, але процес зберігачів лікарств вже в початку 2015 року був порушений. За 2015-2016 роки спроби реформувати спортивну медицину в бік європейських стандартів і світових, у нас, на жаль, не вийшло.
Приведу тільки один приклад, що будь-хто, який збирається на роботу в збірну команду, він підписує договір і йому держава повинна дозволити місце для своєї роботи. Наприклад, фіктовальщикам потрібні всі можливі костюми, всі можливі війська легкої атлетики, потрібно купити коп’є, борцю потрібен ковір, а масажистам потрібен масажний стол. Хочу вам сказати, що за весь цикл підготовки до Олімпійських Міграл Ріо-де-Женера не було приобретено ні одного для масажистів масажного столу.
Другий момент. За цей час, ні одного портативного обладнання для лікарів збірних команд по всіх видах спорту не було куплене міністерством. Хоча, всім відомо, що і президент, і прем’єр-міністр виділяли в повністю гроші на забезпечення, як і зберігальних грошей, так і на зарплату лікарів і масажистів.
Ось з такими досягненнями ми підійшли до формування команди, всієї команди нашої національної, до виступів до Олімпійських Міграл Ріо-де-Женера. На мої всі можливі докази, що в кожній команді обов’язково має присутніти медик, який пройшов і завіював разом зі спортсменом і тренером в цьому треугольнику ліцензію, він має бути обов’язково на головному сорівнованні чотири роки у спортсменів на Олімпійських Мігралі. Але керівництво вирішило по-своєму і в усічому вигляді наша команда поїхала без медичного обслужування на ці сорівновання.
І те, що наші спортсмени не завоювали, і я це можу доказати статистичними даними, 3-5-7 медалей на Олімпійських Мігралі – це абсолютно точно. Але якщо ми пройдемося за виглядами спорту, наприклад, почнемо з академічної греблі. Вперше наші два екіпажі чотири, чоловіча і жінська, потрапили у перший день в фінал.
На період акліматизації і на сорівнованнях в академічної греблі не було лікарів. Хоча в команді весь предолімпійський цикл було два лікарі і держава оплачувала їм гроші. Їх не взяли.
Байдарка і Каноє. Добре виступив Юрій Чебан. Добре виступив.
Третє місце Алтухов зайняв. Але у нас ще було четверте місце чотири, жінська. І у нас ще на 500 метрів жінська команда виступала і 1000 метрів чоловіки виступали.
А лікар тільки приїхав, на жаль, за один день до Олімпійських ігор. Якщо ми перейдемо до спорту єдиноборства, то уважаючи і візьмемо приклад нашої жінської команди по вільній боротьбі, 5 чоловік було завоювано лицензією і за весь 4-річний Олімпійський цикл не було турніру, де б наші спортсменки не завоювали призових місць. Лікар, який супроводжував завоювання лицензії, теж не взяли на Олімпійські ігри.
Якщо ми підійдемо до плавання, Говоров зайняв п’яте місце. Я думаю, що налічня лікарка в команді привело би к більшому результату. Федерація ЗЮДО настоятельно просила взяти врача команди, уважаючи такі фамілії, які були представлені, лицензії завоювали.
Це Блашенко, Зантарая, Хамо, але лікар по якихось причинах міністерство не взяло у складі збірної команди. Таким чином ми, я думаю, втрачали теж медалі, які могли б завоювати. Якщо ми перейдемо до видів спорту, такі як прыжки в воду, який медальоемкий, який завжди приносив нам у нашій команді медалі, що підтверджується останніми чемпіонатами Європи, який пройшов удачно в Києві, не було представлено ні одного медика в прыжках в воду.
Звісно, не можна не відмітити велоспорт. Першим разом за всю історію ми були представлені в трьох видах велоспорту, це в шосе, в моєй теймбайці і в трекі. Було розроблено мені і врачами команди програма, в якій ми працювали з велоспортом, але за два-три дні врачі команди теж по якихось причинах не взяли у склад на Олімпійські гри.
Нельзя не відмітити нашу збірну команду по фехтованню, яка була представлена як в саблі, так і в шпагі, і в мужській команді, і в жінській, як і в командних, і в індивідуальних видах спорту. Не було врача, був один масажист. Невозможно одному масажисту працювати з жінською командою і саблі, і шпагі, з мужською командою по саблі, і по шпагі.
І таким чином, я думаю, ті четверті місця, які завоювали хлопці, п’яті місця, впливали на те, щоб ми не завоювали медалі, бо не було врачів. Окрім того, я охарактеризував саме ту медичну частину, яка була в Ріо-де-Жанейро. Не можу не відмітити, що у всіх предидуських Олімпіадах, які були, спортсмену, тренеру і лікарю завжди допомагали представники спортивної науки.
Вони завжди вкладували у свій вклад у ті медалі, які були добиті на всіх Олімпійських іграх. На майбутнє треба зробити вивод, і в першу чергу, звісно, міністру молодіжі і спорту Ігорю Жданову, щоб він повернувся лицом до здоров’я спортсменів. Його абсолютно не цікавило здоров’я спортсменів, збірських команд.
Він абсолютно не думає про життя спортсменів і як допомагати спортсменам в цьому аспекті.