Юрій Гоман про кам’яну добу – www.idealist.media

Одна із головних проблем і феноменів нашої планети – це виникнення людини, яка є вінцем сучасної цивілізації. Найдавніша людина з’явилася за мірками планетарного розвитку досить недавно. Загальна точка зору на походження людини, яка базується на рештках людиноподібної істоти, датується десь приблизно три мільйони років тому. Деякою мірою можна говорити про знахідки решток ще раніших людей, які відносяться, навіть, до четвертого мільйону років до нас відповідно.
На території України людина з’явилася набагато пізніше, тому що центром антропогенезу, виникнення розвитку людини, була Африка. На території України людина з’являється близько мільйона років тому. Але перш ніж розповідати про розвиток людини на нашій території, варто зупинитися на питанні, а звідки взялася людина, що стимулювало природу чи щось інше до виникнення появи істоти, яку можна назвати людиною, людиноподібною істотою і так далі.
Стосовно виникнення людини існує декілька точок зору. Одна з найдавніших точок зору – це креаційна теорія, яка пояснює виникнення людини божественним втручанням або створенням людини богом. Це відображується в Біблії, це відображується в ранніх релігійних уявленнях стародавніх єгиптян, Месопотамії і так далі. Ми всі пам’ятаємо легенду про утворення людини першої із пилу, в яку бог вдихнув життя. Найпоширенішою точкою зору на нинішній момент є теорія еволюціонізму, яка була викладена ще Дарвіном в кінці ХІХ століття, який виходив з того, що все в світі розвивається від простого до складного. Як раз теорія походження людини від тваринного світу – є розвиток еволюції під впливом різних природних, геологічних, інших чинників, як раз і є на нинішній момент панівною. Крім того існують зараз і теорії, які пов’язують походження людини напівфантастичними ідеями, зокрема привнесення життя і зокрема саме людського гену на планету із космосу. Це теж виникла, так би мовити, точка зору ще з найдавніших часів і припускають окремі дослідники або навіть публіцисти про те, що людина з’явилася від прильоту на планету якихось іноземних істот, які поклали початок всьому, це теж фігурує.
Ми будемо з вами орієнтуватися на еволюційну теорію, хоча вона також має цілу низку запитань до себе. Зокрема, традиційне уявлення про розвиток людини лінійне, тобто від простих форм людиноподібної істоти до складних, до людини розумної, до нашого предка, до нас самих і так ділі. За еволюційною лінійною теорією людина пройшла три етапи. Це перші пралюди, які ледь-ледь відокремилися від тваринного світу, відповідно. Другий етап – це палеоантроп, тобто, давня людина, яка вже набагато більше відійшла від тваринного світу, була більше схожа на людину сучасного виду. І третє це безпосередньо наш предок – Homo sapiens, людина розумна або неоантроп, який уже фактично повністю ідентичний тому, що ми зараз бачимо в себе в дзеркалі і так далі. Щоправда, зараз дослідники біологи, генетики історики в тому числі зазначають, що прямого зв’язку між цими трьома еволюційними типами людиноподібних істот на нашій планеті немає. Кожен із цих типів розвивався окремо, і не давав наступного, так би мовити, руху. Тобто, палеоантроп не є походженням від перших людей архантропів, як їх називають, так само, як Homo sapiens, або неоантроп, кроманьйонець він не походить від неандертальця або палеоантропа. Це пов’язано з новою теорією, яка виникає наприкінці ХХ-го на початку ХХІ-го століття, щодо існування єдиного предка від якого походять всі три еволюційних типи. Одним словом можна сказати, що людина і людиноподібна істота на нашій планеті виникала з одного джерела, але мала величезну багатоманітність, існувала величезна кількість різних людей, різних людиноподібних істот. Це певною мірою корелюється з міфологічними, казковими уявленнями, навіть, стародавніх європейців. Якщо взяти, наприклад, англосаксонську казкову, так би мовити, спадщину, то там фігурують різні людиноподібні істоти, гноми, гобліни, різного ґатунку інші велетні і так далі. Повні це співставляється з реальними фактами історії, археології, тому що дійсно людина була не єдиною.
Перший людиноподібний тип – їх започаткували знахідки австралопітека, знайдені були на території Австралії, відповідно, ці люди були вкрай примітивними. Фактично не відрізнялися від тваринного світу, від приматів, від мавп, відповідно. Ці люди єдино чим відрізнялися від тваринного світу, тим, що вміли виготовляти знаряддя праці. Саме це вважається зараз головним чинником, що стимулював перехід тварин у людиноподібну істоту і розвиток знарядь праці він, як раз і відбиває еволюцію людини. Тому що наступний тип людини, зокрема палеоантроп, або неандерталець, він виготовляє набагато складніші, важчі для виготовлення знаряддя праці, ну а Homo sapiens він перейшов набагато вищій рівень, відповідно ми маємо те, що маємо, нашу цивілізацію і так далі.
Вся історія людства від його виникнення і до сьогодення, поділяється на різні періоди і найдовший період, коли людина лише вставала, лише еволюціонувала від тваринного, будемо говорити, до перших проявів цивілізованого життя, він є найдовший. Археологи, історики називають його за матеріалом, якій виготовляли знаряддя праці. Тобто, кам’яна доба. Це є найдовший період в історії людства, кам’яний вік сягає від появи людини, якщо в планетарному масштабі це три, три з половиною мільйонів років тому і закінчується приблизно четвертим тисячоліттям до нашої ери. Як бачимо кам’яний вік один із найбільших в історії людства, його розвитку. Ми знаходилися в дитинстві досить тривалий час.
Кам’яний вік в свою чергу поділяється на низку підперіодів, які дозволяють краще зрозуміти, як же розвивалася людина. Перший підперіод – він називається Старий кам’яний вік, він теж є найдовшим. Він починається від появи людини, якщо брати територію України, т о це близько мільйона років тому і до 150-ти тисяч років. Як раз на території України цей період характеризується появою архантропів, хоча решток їх, але знайдено рештки їх життєдіяльності. Найяскравішим проявом перебування архантропа на території України є стоянка Королеве на Закарпатті, де знайдено досить велику кількість решток життєдіяльності. Я ще раз зазначаю, решток архантропів на території України не знайдено. Виходячи з розташування стоянки Королево, що заселення території України першою людиною, навіть не людиною, а людиноподібною істотою архантропом відбувається з території Балканського півострова, Південно-Західної Європи і далі на Схід. Крім стоянки Королево можна говорити про стоянку Врублівецьку на Дністрі, з досить таким великим набором решток давньої людини, вірніше її життєдіяльності, це Амвросіївка на Донбасі. З появою людини перша людина розселяється по всій території України. Крім того треба ще відмітити, що Старий кам’яний вік він має теж певні підперіоди, тому що відзначається різним еволюціонуванням давньої людини, тому Старий кам’яний вік ділиться на три підперіоди. Ранній, середній і пізній.
Ранній палеоліт, як раз чітко ідентифікується з первісними формами людини. Середній палеоліт він, як раз пов’язаний з появою на території України нового виду людей і крім усього іншого він пов’язаний з колосальними кліматичними змінами. Близько 150-ти тисяч років тому плюс мінус десятиліття на територію України приходить льодовиковий період. Не тільки на територію, а на всю планету, в Україні він охопив майже всю північну частину України, тобто, територія сучасної Київщини була досить холодною тундрою де жити було досить складно. Як раз на цій території в цих умовах зміг пристосуватися новий вид людини, якій отримав назву за першою своєю знахідкою в Німеччині – неандерталець.
Неандерталець – це була людино подібна істота, кремезної зовнішності, ростом близько 161-170 сантиметрів, об’єм мозку неандертальця досягав об’єму мозку сучасної людини, в деяких випадках навіть перевищував. Однак, ця людина вона більше орієнтувалася на розвиток фізичних властивостей, а не розумових. Це була досить мускулиста істота, яка повинна була досить багато рухатися, щоб здобувати харчування для себе, відповідно. Ця людина вона, можна сказати, не вміла говорити і була досить агресивною. Як раз генетики говорять про то, що аналізуючи рештки неандертальця, можна сказати, що ті центри мозку, які стримують сучасну людину від проявів агресивності у неандертальців були фактично відсутніми. Але це дозволило неандертальцям вижити в тих складних умовах. Неандертальці концентруються на території України головним чином в південних регіонах. Тут можна виділити стоянки в Криму, головним чином це печери де знаходили неандертальці своє житло. Це зокрема Киїк-Коба, грот Киїк-Коба в Криму, це стоянка Молодове на Дністрі.
Неандерталець він пішов набагато далі у розвитку і інструментів виготовлення, і взагалі існування. Неандерталець, щоб вижити в умовах холодного клімату мусив споживати новий тип фактично їжі. Якщо австралопітеки або архантропи головним чином харчувалися за допомогою збиральництва, хоча у них було примітивне полювання, але головною в їх раціоні була рослина їжа, то неандертальцю приходилося полювати на великих, крупних тварин, щоб здобути собі м’ясо. Ясна річ, що стимулювало подальшу розумову діяльність і, власне, саму виживаність, тому що м’ясо дає більше можливостей для існування, м’ясо дозволяє менше відчувати голод і відповідно людина в цих умовах починає вдосконалювати навколишній світ навколо себе, зокрема. Саме про неандертальця можна говорити, що він винайшов житло. Звичайно, це природне печерного типу, але він стандартно живе в житлі, щоб заховатися від холоду. Саме неандерталець починає широко користуватися вогнем, саме неандерталець починає використовувати одяг, це звичайно примітивний одяг у вигляді шкіри, яка накидалася на тіло, але вона дозволяла пережити холодну пору. Саме неандерталець вдається до такої, будемо говорити, колективної форми полювання, тому що ті тварина на яких він полював, вони були достатньо масивними, досить таки сильними і одна людина вполювати їх не могла. Відповідно в цих умовах формується колектив, великий колектив людей мисливців, які і здійснювали полювання на великих тварин.
Цікавий ще момент в тому, що неандертальці створюють і в принципі формують свій духовний світ. Перша людиноподібна істота про яку можна говорити, що вона замислюється над навколишнім світом, зокрема зустрічаються поховання неандертальців, якого не було у попередній період. Неандертальці ховають своїх померлих, ми можемо говорити, що вони жалкують за тими членами своєї громади, які пішли і намагаються це пояснити. Звичайно ми не можемо говорити, що саме вони уявляли про потойбіч, про смерть, про життя, але факт сам він є на лице.
Наступний період це період пізнього палеоліту він датується 40-35 тисяч років тому і закінчується приблизно десятим тисячоліттям до нашої ери. Цей період часу продовжує ще існувати неандерталець, але на його зміну приходить людина сучасного типу, яка формується приблизно десь на території Північно-Східної Африки паралельно з неандертальцем. Між іншим дослідники вважають, що і неандерталець, і кроманьйонець мають спільного предка, якій з’явився приблизно 500 тисяч років тому і як раз кроманьйонець з Північно-Східної Африки, через Близький Схід поступово починає проникати на територію Європи де він зіштовхується з неандертальцем. Кроманьйонці, як я уже сказав людина сучасного типу майже в усіх відношеннях, відповідно. Ясна річ, що вона більш досконала ніж був неандерталець. Зокрема у плані того, що кроманьйонець або Homo sapiens умів досить добре розмовляти і певною мірою дослідники вважають, що саме це стимулювало його до перемоги над неандертальцем, тому що неандерталець хоч і видавав якісь звуки, але зв’язного мовлення дослідники вважають, ще не було. Тому комунікація кроманьйонців дала можливість їм краще вижити, хоча треба сказати, що здобутки неандертальців були запозичені кроманьйонцями і зокрема в обробці каменю відповідно, і певною мірою в духовному житті.
Фактично можна сказати, що в епоху пізнього палеоліту формується уже яскравий духовний світ і формуються перші вірування давніх людей, які фактично є абстрактним мисленням. Намагання пояснити якісь практичні проблеми через абстракції, через якійсь світогляд. Зокрема у період пізнього палеоліту формується ціла система вірувань, які існують і до сих пір. Ми їх зараз називаємо різного роду забобонами, вони не були ще релігіями, але ці вірування фактично визначили подальший розвиток людства в цілому. Серед перших цих вірувань можна назвати анімізм, віра в те, що кожна жива істота має душу і весь світ насичений духами, які так чи інакше впливають на живу людину, на мертвий світ і так далі.
Друге вірування – це тотемізм. Людина намагалася пояснити своє походження, людина намагалася сказати звідки вона взялася. Ясна річ, що в тогочасному уявленні предком людини могла бути тільки, якась сильна тварина від якої первісний колектив Homo sapiens міг або залежати, або його дуже боявся, це могли бути предками людини або північні олені культура, яких поширена на території України, або, наприклад, печерний ведмідь, який був страшним хижаком в той період часу і людське життя часто від нього залежало. І багато інших тварин, птахів, навіть, певною мірою могли бути рослини і так далі. Це вірування називається тотемізмом, людина формує для себе тотем, першопредка в якого вірить і вважає, що вона від нього походить.
Наступним віруванням буде фетишизм. Фетишизм, якій ми зараз знаходимо в кожному з нас, це наші сережки, це наші різного роду кулончики й так далі, найяскравішим зразком фетишу можна назвати символ християнства, хрестик, якій означає, по суті, те, що первісна людина вкладала, це віра у надзвичайні захисні властивості неживих предметів, які наділяла людина. Це могли бути різного роду рештки тварин, зокрема пазурі, ікла і так далі. Це могли бути, якісь незвичні речі, якісь каменів, які нерідко зустрічалися так далі і тому подібне. Але фетишизм він теж визначив життя людини.
Підсумковим елементом цих первісних вірувань є те, що зараз особливо людство цим захоплюється на рівні казкового елементу, це є магія. Магія поєднує всі три попередньо названі вірування, але вона направляє ці вірування на користь людини. Якщо давати визначення магії це віра людини в те що вона може впливати на інших людей, може впливати на навколишній світ, на тварин, на природу за допомогою уявлень про анімізм, уявлень про фетишизм, уявлень про тотемізм і відповідно за допомогою різноманітних дій, ритуалів. Як правило це перші танці, співи, які повторювали світ тварин, які оточували і так далі.
Перші вірування вони фактично визначили подальший розвиток духовного життя людей. Розвиток у напрямку формування первісного мистецтва. Як раз це, фактично можна говорити, що завершило формування людини сучасного типу. Лише вдосконалення матеріальної складової а й вдосконалення духовного світу. Первісними віруваннями звичайно це образотворче мистецтво, зображення тварин, людей на стінах печер, як правило. Це різьба по кісті, по дереву, по каменю. Це перші скульптурні композиції, можна сказати, зображення тих же самих людей і тварин. Це музика, зокрема, в цьому плані досить яскравим є для України пізньопалеолітична Мізинська стоянка на Чернігівщині де знайдено набір духових і ударних інструментів. Між іншим дослідники навіть спроміглись вичавити з них звуки і почули ту музику, яку слухала первісна людина.
Цим періодом, як раз закінчується палеоліт або Стара кам’яна доба – найдовша ланка в історії людини.