Володимир Світельський про запуск інтернет-магазину

 

Перш за все тут треба зрозуміти, що в принципі інтернет-магазин – це не стартап. Перш ніж створити інтернет-магазин, треба самому собі відповісти на питання – для чого, якщо в голову прийшла геніальна ідея створити інтернет-магазин, то очевидно треба подумати, чи ця геніальна ідея нікому іншому в голову не прийшла, щось сильно нове в цьому плані дуже важко зробити.

Дуже часто інтернет-магазин потрібен комусь у кого вже є бізнес offline, або дистриб’ютори, або так званий цегляний роздріб, цегляні магазини, які в offline є і вони вирішили, що треба йти в інтернет. Це найпростіший варіант і найзрозуміліший. У людей є бізнес offline, вони прагнути йти в online через те, що там ринок є, і він росте. Просто створити на голому місці можливо, але там має бути якась ідея. Просто так говорити, що, мовляв, давайте я буду продавати побутову техніку, це взагалі, класна історія, це якщо зайти на hotline і подивитися найдешевші за цінами магазини, то оцей перелік оцих найдешевших магазинів, він змінюється кожні три місяці, кожні три місяці з’являються 10 – 15 геніальних продавців, які вирішують, що «Ми придумали, ми знайшли секрет філософського каменю, будемо дешевше всіх продавати», їх вистачає на три місяці, потім з’являються нові.

Наступний крок, це зрозуміти, а як це робити, а хто все це зробить, треба зрозуміти процес. Потрібен сайт, маркетинг, аналітика, логістика, облік, телефонія, багато речей і зрештою найпростіший спосіб – це спитати в когось, хто розбирається. До мене, наприклад, періодично звертаються за консультацією, як раз з приводу запуску інтернет-магазинів з нуля. З іншого боку, точно помилкове рішення – це найняти когось на роботу, хай він все зробить за мене. Якщо власник магазину не вдається в деталі, не пропускає все через власні руки, то в принципі ця ідея утопічна з самого початку.

Універсальних рекомендацій немає. В кожному конкретному випадку треба розуміти, які цілі стоять перед інтернет-магазином, бо якійсь інтернет-магазин може приймати основну масу замовлень через «кошик», електронним способом, якійсь левову частку через телефон. Відповідно, вимоги до телефонії будуть абсолютно різні для одного і другого магазину, так само, як платформа для самого сайту інтернет-магазину. Сильно залежить від вимог, це може бути інтернет-магазин на п’ять товарів, може бути інтернет-магазин на десять тисяч товарів, вимоги будуть абсолютно різні, і так далі. Отже, варіант номер один – це звертатися до спеціалістів і вони будуть давати якісь відповіді. Другий варіант – це самоосвіта. Завжди є конференції, завжди є, що почитати. В ідеалі використовувати обидва підходи.

Є кілька професійних ресурсів, наприклад, ain.ua, в якому багато чого пишуть цікавого, але знов таки, це треба все фільтрувати. Можна читати дописи якихось видатних особистостей на ринку, в кожній сфері e-commerce є якісь загально визнані авторитети, скажімо так, і завжди цікаво дізнатися їхню думку. Але концентровано, в будь якому випадку – це конференція, це місце, де можна послухати, можна поспілкуватися з колегами, де можна подивитися за тими, хто бере участь у виставках. Краще заплатити нормальні кошти, але звертатися до спеціалістів, зрештою обійдеться дешевше.

Друге – це обов’язковий облік. Це хворе місце всіх початківців інтернет-магазинщіків. Я все пам’ятаю, я порахую, воно у мене записано в зошиті чи в табличці – ні, облік треба ставити зразу. Це накопичення даних, це аналітика, це впорядковані стосунки з партнерами. Це дві ключеві речі.

Найбільш логічний спосіб, це коли продаж товарів в інтернет-магазині поєднують з якимись супутніми послугами. Найпростіший і найближчий мені випадок, це, наприклад, якщо продається кондиціонер, кондиціонер людині сам по собі не потрібен, він потрібен встановлений у нього. Тобто, продається товар і послуга з інсталяції чи встановлення. Так само, можна продавати техніку, плюс налаштування. Оце найпростіший симбіоз, це нібито не товар, не доставляється в розумінні простому, але сукупно це якась нова якість цінності для покупця, скажімо так.

Amazon тестує доставку дронами товарів, це щось абсолютно нереальне, це коли ти замовляєш, воно прилітає тобі до дому. Коли це буде – важко сказати, але ця технологія реально тестується. Як на мене, то найдивовижніші речі, які можуть трапитися, це саме в логістиці. Якийсь кардинально новий спосіб підбору товару уже не зробиш, кардинально новий спосіб просування товару, можливо хтось і знайде, але поки що не зрозуміло, як це. А от логістика – це найвужче місце в усіх інтернет-магазинах. Просто, що є певна різниця між інтернет-магазинами в Україні і інтернет-магазинами в Штатах чи в Британії. Там замовив і спокійно чекаєш поки воно спокійно до тебе прийде поштою, ніхто нікуди не поспішає, вони звикли, що інтернет-магазин – це дистанційна торгівля. В Україні, як правило запит такий «Ви ж мені сьогодні привезете, просто ви дешевше ніж магазин там де я, але ще хочу сьогодні. Я можу в магазині взяти сьогодні просто дорожче, то і ви мені сьогодні привезіть», це запит, який існує, так історично склалося. Але фактично у нас не можливо доставляти сьогодні на сьогодні товар. Якщо буде прорив, це будуть дрони чи щось інше, це реально змінить обличчя  e-commerce станом на зараз, буде серйозний удар по традиційній торгівлі в роздріб.

Якщо говорити не тільки про інтернет-магазини, про e-commerce в цілому, це може бути багато різних речей, це може бути marketplace, можуть бути опціони і так далі і тому подібне.

Що до питання, чи зможуть українські інтернет-магазини вийти на міжнародній ринок, то я б ставив питання трошки ширше – не тільки інтернет-магазини, але і e-commerce в цілому. Якщо ви вирішите, що бізнес в інтернеті – це ваше і ви хочете цим займатися, то я вам, в першу чергу, порекомендував би шукати певну нішу, в якій не було б, станом на зараз, високої конкуренції саме серед інтернет-магазинів і де можна створювати для покупця якусь додаткову цінність, зробити покупця щасливим. Якщо ви знаходите таку нішу, де ви можете бути корисними покупцеві, то він вам буде вдячний і віддасть свої гроші.