Віктор Досенко про старіння

Віктор Досенко, патофізіолог, генетик про молодість та адекватне старіння, про те, чому їсти потрібно менше і регулярно займатися фізичними справами та що дає загартування холодом та теплом.
«Боротися зі старінням – це як боротися із життям»
«Старіння – це необхідний елемент життя людини»
«Старіння так само прекрасне, як і дитинство, молодість та зрілий вік. Воно має свої переваги»

Напевно, проблеми старіння, проблеми подовження життя турбує кожну людину і жодна людина не хоче старіти. Передусім, вона цю проблему відчуває як спробу побороти старіння, перебороти його, зупинити старіння. Розробляються відповідні засоб , якісь анті-ейджинг-препарати проти старіння. Насправді, на думку багатьох вчених, проти старіння боротися безперспективно, так само, як боротися з будь-яким фізіологічним, еволюційно налагодженим процесом. Це як боротися з життям. Якщо старіння розвинулося, якщо воно сформувалося і підтримано було в процесі еволюції, значить воно хороше, значить воно дає якісь переваги видам і в тому числі Homo sapiens, у виживанні, у боротьбі за виживання. Це необхідний елемент життя людини і якщо ми починаємо його якимось чином блокувати, щось проти нього робити – це обертається як раз таким неприємним боком, обертається навпаки проблемами для людини і виникненням захворювань, пов’язаних із віком.

Ці захворювання власне і є найбільш неприємним боком цього старіння. Захворювання, пов’язані з віком – це і серцево-судинні захворювання, це захворювання онкологічні, це порушення кісткової системи та інші захворювання, інші проблеми – випадіння волосся, посивіння волосся. Поява зморшок, втрата еластичності, втрата еластичності артерій, втрата еластичності шкіри. Це все супутники старіння і важливі механізми виведення певної істоти із популяції. Виведення зі стану живих представників в стан неживих. Добре, що цей механізм є, бо важко собі уявити, щоб було б, якщо не було механізму старіння чи існував би якийсь певний механізм, який би просто знищував людину чи іншу істоту в один день. Прийшла якась дата, як в фантастичних різноманітних – все мені залишилося п’ять хвилин. Звісно, що в такому стані людина здатна на непродумані вчинки. А старіння – це як раз такий термін життя, який дозволяє добре осмислити все життя і, взагалі, зрозуміти, для чого ти жив, чи знайти сенс свого життя.

Тому я закликаю передусім не боротися зі старінням – старіння так саме прекрасне, як дитинство, як юність, молодість, зрілий вік, старіння також має свої переваги, свої плюси. Головне, що нам не дозволяє прекрасно старіти – це порушення законів природи. Порушення ці виникають, як правило, у зв’язку із цивілізацією, у зв’язку з розвитком нашої цієї всієї системи обігріву, кондиціонування, вирішення харчової проблеми, зменшення транспортної проблеми – оці всі негаразди, які були у кожної істоти, нас цивілізація їх позбавила. Подивіться на якогось зайчика, білочку зараз взимку ви думаєте, що вони всі нагодовані добре? Усі тварини знаходяться постійно в періодах голоду і періодах нормального споживання, нормального харчування. Для цього сформована відповідна система в організмі – адаптації до відсутності їжі. На внутрішньо-клітинному рівні цей механізм зветься “самопоїдання” або латиною – “аутофагія”. Це надзвичайно важлива система, яка працює постійно і особливо активно вмикається ця програма самоперетравлювання тоді, коли немає зовні амінокислот, зовні харчових продуктів. Тоді клітина знає, якщо зовні немає, значить я перетравлюю те, що лишилось, якісь там шлаки, якісь там погані органели ушкоджені, білки які вже відпрацювали своє. Таким чином, клітина знаходить ресурси, пускає в утиль те, що можна переробити без втрат для клітини і знаходить ендогенне джерело для харчування. Цей механізм, звісно, що не буде працювати, якщо не буде ніколи голоду. Якщо постійно буде ззовні приток поживних речовин. Таким чином вихід дуже простий – треба природним способом запускати цю аутофагію періодично в процесі життя. Коли ми позбавляємо себе такого задоволення, як голодування, організм спочатку радіє: «Як кльово. Немає голоду». Немає рік, немає два роки, десять років, двадцять років, тридцять років, а потім виникає питання – як так могло статися. Мільйони років до того був голод, а тут раптом його не стало. Просто зовсім немає голодування. Це неадекватні умови, які створили для себе тільки люди, тільки ще у цивілізованих країнах і в них, звичайно, виникають проблеми із цією системою самоперетравлювання і з системою аутофагії.

Другий рівень, знищений цивілізацією – це рівень фізичного навантаження. А будь-яке фізичне навантаження, достатньо тривале і потужне, дає такий процес як гіпоксія. Стає менше кисню в клітинах, бо цей кисень активно споживається в процесі вироблення енергії і тоді виникає гіпоксія. Гіпоксія фізичного навантаження. Саме цієї гіпоксії у людей сучасних практично не має. Ті, що займаються спортом, який відсоток – мінімум, не шахами, як ви розумієте, а інтенсивними фізичними навантаженнями. Немає цих навантажень, і людина не вмикає програму адаптації до гіпоксії, а це теж дуже важлива і дуже давня система. Вже від початку появи кисню метаболізм усіх істот, усіх так званих аеробів, прилаштувався до реакції на нестачу кисню. Що буде, якщо не буде кисню – усі помремо? Ні – адаптуємось! Перебудуємо метаболізм і зможемо знайти вихід з цієї ситуації. Сучасна людина взяла і відмовилася від цього. Вона винайшла транспорт, вона не хоче рухатися, ліньки кудись там бігти з ранку, ви розумієте. Це все вирішується автомобілями, ескалаторами, ліфтами і такими іншими приладами зручними, приємними, які практично дозволяють людині керувати авто, натискати на кнопки в ліфті і позбавляти себе якогось фізичного навантаження. І внаслідок цього – патологія, порушення оцієї нормальної програми старіння і довголіття.

Третій фактор полягає в тому, що ми перестали споживати так звані ксенобіотики. Ксенобіотики – це чужорідні речовини. Ксенос – це чужий, ще є таке українське ім’я Оксана, воно грецького походження, Оксана – це чужинка. Ксенобіотик – це чужинець в нашому організмі. Чужинцем ми ніколи не назвемо білок свині, чи жир бика, корови, молоко, сир – це не ксенобіотики, це для нас дуже рідне, дуже близьке, це теж тканини, чи секрети, чи м’язи ссавців. Тому вони не сприймаються і не активують спеціальні системи реакцій на чуже. Чуже для нас – це бактеріальне, чуже для нас – рослинне. У рослинах міститься найбільша кількість ксенобіотиків, чужорідних речовин, які ми звикли протягом еволюції примати і споживати у великій кількості. До цих ксенобіотиків відносяться речовини під назвою біофлавоноїди. І на цих біофлавоноїдах зроблено зараз маса препаратів і в тому числі анті-ейджинг препаратів, які оптимізують і уповільнюють старіння і у мишей. Цим займався академік Мойбенко, мій вчитель, є препарат українській “Корвітін” і “Квертін”, які досить широко використовуються для лікування серцево-судинних і інших ішемічних патологій. Можуть використовуватися і для оптимізації старіння. Це препарати з концентрованими ксенобіотиками. Для того, щоб не їсти препарат, треба просто більше їсти овочів і фруктів. Це так просто, так елементарно, всім зрозуміло, але це складно, довго – жувати треба, напружувати щелепи. Значно легше закинути шматок якогось м’яса, чи тістечка, випити кави з десятивідсотковим розчином, або більшим, цукру і отримати ту саму енергію, яка міститься, наприклад, в кілограмі овочів. Але ми позбавили себе і певних міліграмів оцих ксенобіотиків, які містяться в невеличкій кількості, але тільки в овочах. Ми не отримали їх, значить не активізувалася система адаптації до впливу ксенобіотиків. Не активуються певні білки, не активується експресія зчитування певної генетичної інформації, й організм втрачає можливість боротися і з власними токсинами. Він втрачає експресію так званих цитохромів – можливо це складно для розуміння, але ви легко знайдете цю інформацію. Тобто, катаболізм чужорідних токсичних речовин відбувається в гладкому ентоплазматичному ретикулумі в усіх клітинах і в печінці особливо, за допомогою таких цитохромів, спеціальних білочків. Немає їх і організм самоотруюється. Чому, тому що він ззовні не приймає умовно природних токсичних речовин – ксенобіотиків.

Четвертий пункт – це відсутність переохолодження і перегрівання. Ще один фактор, від якого нас захистила цивілізація. Холодно – вдягайся, холодно – вмикай обігрів, вмикай якісь кондиціонери. Навпаки, гаряче – знову кондиціонери, завжди можна сховатися десь. Це неприємні фактори, це ушкоджуючі фактори, від цього можна загинути і гине значна частина тварин саме від переохолодження чи перегрівання, таке буває і зрозуміло, що і людина може загинути. Усі перелічені фактори є ушкоджуючими за своєю природою, але коли організм в процесі мільйонів років еволюції прилаштувався відповідати на них, то їхня відсутність, або зменшення їхнього впливу сприймається як неадекватна ситуація. Не вмикає певні адаптаційні програми на рівні гіпоталамусу, гіпофізу, а саме з цих центрів мозкових і запускаються процеси старіння. Немає переохолодження він живе в якихось ідеальних умовах, не зрозуміло, для чого йому допомагати, для чого вмикати певні ресурси, хай вмирає в тих ідеальних умовах, думає собі певна система мозку, яка контролює процес нейробіологічного старіння.

Таким чином, є чотири умови для адекватного, спокійного старіння та довголіття. Це перший фактор – їсти менше і періодично голодувати. Другий фактор – фізичне навантаження має бути. Треба себе примушувати, треба знайти той спорт, той вид фізичної діяльності, щоб достатньо рухатись, якщо ні – немає програми адаптації до гіпоксії. Третій фактор – треба їсти якомога більше рослинної їжі. Переважно чи тільки рослинну їжу, і чим старшою стає людина тим менше вона має їсти тваринної їжі, і тим більше їсти ксенобіотиків, тобто, рослинної їжі. І четвертий фактор – варто загартовуватися. Загартовуватися як холодом, так і жаром, щоб виводити організм свій з рівноваги і дозволяти реалізуватися цим природним механізмам підтримання нашого тіла в здоровому стані.