Тарас Козак про те, якою має бути сучасна податкова система

Більшість слухачів, мабуть, прийшли послухати та поспілкуватися саме з Артуром Лаффером. Перший його виступ був такий теоретичний, він висловив свої позиції щодо оподаткування, і, звичайно, торкався й України. Лаффер запропонував невеличку лекцію на 15-20 хвилин і декілька разів повторив одні й ті самі слова, які я, написавши статтю, нещодавно назвав «Євангеліє від Лаффера». Подумати було багато над чим, але декілька речей він повторював дуже часто. Наприклад, що в сучасній податковій системі, особливо в України і країнах, подібних до неї, повинні бути низькі податки, широка база і плоска ставка оподаткування. Він говорив, що це працює завжди у тих країнах, у яких він впроваджував свої знання в теорії та на практиці. Це Чилі, Сполучені Штати, Британія в ті періоди, коли економіки цих країн робили неймовірний поворот на швидке зростання. Всі ці країни проходили період від загнивання, стагнації до зростання. Артур Лаффер каже, що завжди впроваджував ці ідеї. Крім того, він говорив про те, що для зростання економіки існують й неподаткові речі. Це зменшене регулювання, менше держави в бізнесі. Це ті основні речі, які, він вважає, нам потрібно робити обов’язково.

Також мене надзвичайно вразила його проста фраза про те, що податкова чи фіскальна служба в Україні повинна любити платників податків, бо ці люди платять їм свої гроші. Та в Україні це абсолютно не так. Ми розуміємо, які існують стосунки між фіскальною службою з її податковою міліцією та маски-шоу, і платниками податків, які для податкової служби є бандитами, ким завгодно, але не тим, хто дає гроші. Ця політика, ці стосунки між податковою службою та платниками податків, повинні бути іншими. Необхідно, щоб була взаємна повага і, в якомусь сенсі, любов. Це мене вразило, тому що було сказано так просто. Ми ще наскільки далекі від цього, і нам стільки всього змінювати в адмініструванні, щоб з’явилося щось подібне.