Сергій Левчук про розподілення державних коштів в сфері спорту

Можливо, потрібно вносити якісь зміни в систему, в плані того, що дати більше можливостей спортивним школам, по-перше, надавати комерційні послуги. Я розумію, що за ці слова одразу може вал критики з’явитись, що як так, у нас так заведено, що все повинно бути безкоштовно. Це той стереотип, якийнам дістався ще з радянських часів. Безкоштовно не буває, навіть, якщо за це платить держава. Запитання, наскільки ефективно ми витрачаємо ці бюджетні кошти. Просте запитання, чому не почати їх розподіляти від тих клубів, які надають більш якісні послуги, де займається більше дітей, які дають кращі результати, які проводять соціальні якісь проекти, де займаються інваліди, ветерани, малозабезпечені діти. Можливо, потрібно створити систему, яка ці кошти направить цим людям. Все-таки не потрібно забувати, що ми вибрали європейський шлях розвитку, і ми рухаємося шляхом, раніше був термін, капіталістичного будівництва, і що, як не ринок дасть можливість відрегулювати якість послуг, що надаються. Сьогодні маємо командно-адміністративну систему, в якій держава вирішує, як, хто, де і чим має займатися. Часто держава навіть не у вигляді конкретних чиновників, а у вигляді якихось документів, зразку якихось років минулого століття, ці документи досі продовжують регулювати цю сферу. Це найпростіший приклад, на який мені дивно, що не звертають уваги наші державні мужі зараз.