Руслана Величко-Трифонюк: “Не можна просто взяти і хакнути демократію”

Не можна просто взяти і хакнути демократію, так само не можна постановою 835 взяти і відкрити дані. Те, що ми уже ідемо в напрямку відкриття даних, це дуже добре і цей процес уже за нашою думкою не зупинити, тому не потрібно пручатися, потрібно всім разом починати працювати над відкриттям даних. Відкриття даних – це, по суті, дуже складний як культурний, так і технологічний процес. Тому що культурний процес – це потрібно нам всім, і ІТ-середовищу, і громадському середовищу, і просто людям пояснити для місцевої влади, для держави, чому відкриті дані – це важливо, як їх можна використовувати. Тому що просто з відкритих даних, купи відкритих даних, правильних, структурованих, ви зробити, по суті, не можете нічого. Для цього потрібен сервіс, а для цього потрібно ІТ-середовище. Також відкритими даними може користуватися бізнес, і вони теж мають велике зацікавлення в тому, щоб дані все-таки відкрилися. Наразі ми маємо постанову 835, відповідно до якої певні дані відкрили. Наскільки технічно правильно їх відкрили – велике запитання, тому що, по-перше, там відкрили структури департаментів міських рад, які, по суті, не дуже комусь потрібні і з них не можна зробити якийсь хороший корисний сервіс. Так зі звітів тяжко зробити якийсь сервіс. Відкритий бюджет – так, це можна зробити якийсь контролюючий, антикорупційний сервіс, але не можна просто зі звіту зробити якийсь сервіс, де всі дані є узагальнені.

Відкриті дані мають під собою машиночитний формат, де вам не треба буде, наприклад, програмісту-кодеру, який працює з цими даними, який пише якийсь там сервіс, брати їх, обробляти, якимось чином чистити. Він їх просто бере, стягує, прописує код і далі воно так працює. Це якщо дуже просто. Зараз просто є такі дані, де скопійовано закон, і він просто збережений в SAV, там немає структури. Тому що, якщо ми беремо, наприклад, лікарняні дані, має бути колонка з назвою лікарні, має бути спеціалізація лікарні, має бути адреса лікарні, телефон лікарні, скільки лікарів. Я про ідеальний світ говорю зараз. Наразі просто є скопійовано, наприклад, закон, він збережений в машиночитному форматі, але використати його практично дуже тяжко і майже неможливо.

З кожним містом потрібно працювати індивідуально. Загалом є сервісні дані і є контролюючі дані. Контролюючі дані досить цікаві для журналістів, вони цікаві для громадських активістів і для контролю влади. Сервісні дані спрощують життя громадян, тому що, коли ви ведете, наприклад, свою дитину і лікарню, ви можете подивитися, який лікар, коли він приймає, яка техніка є, чи є там потрібне для вас УЗІ, тому є такі сервісні дані. Також сервісні дані – це криміногенна ситуація в районі, сервісні дані – це ті самі зупинки, розклад руху. Ці дані варто оприлюднювати, хоча зараз дуже маленький акцент на цьому робиться і громадянська мережа ОПОРА, разом з ТехСупом вирішили попрацювати для того, щоб в Україні відкрилися правильно, технічно правильно, і культурно правильно ці дані. Спочатку ми зробили аудит, ми оприлюднили цей звіт по аудиту, наразі, дуже сумна ситуація, тому що ми всі говоримо про відкриті дані, дуже багато, мейнстримна тема, насправді, і всі говорять про відкриті дані, тільки проблема в тому, що їх дуже мало. Тому що ми аналізували сайти міст обласних центрів, і у трьох обласних центрах є портали відкритих даних. Ми не аналізували саму структуру і які там дані, але просто є факт, що є три портали відкритих даних. Це дуже мало.

Далі ми проводимо різні навчальні заходи, як саме працювати з цими даними, як, по суті, розпізнавати дані, як чистити дані, як їх структурувати, чому так правильно робити. Зараз ми розпочали конкурс сервісів, конкурс ідей міських сервісів для того, щоб спростити якимсь чином життя людей. Для цього ми зробили портал відкритих міських даних. На цьому порталі ми намагалися зібрати в основному сервісні дані – це транспортні дані, це освітні дані, дошкільні заклади, школи, університети.

Для того, щоб робити оці сервіси, для того, щоб відкрити ці дані, відкрити взагалі дані міські, це має бути синергія ІТ-середовища, бізнесу, влади, громадських активістів, просто громадян, громадського середовища, науковців, журналістів. Можна сподіватися на те, що просто влада візьме і відкриє дані, але так не буває, тому що влада не розуміє, для чого відкривати дані, тому ще це для них, можливо, зайва робота, зайві витрати. Потрібно культурно пояснити для влади і нести ту культуру, для чого ці дані, показати, що з ними можна робити і як, наскільки вони спростять життя громадянам. Так само не можна сподіватися, що громадські активісти просто візьмуть і відкриють ці дані, тому що ці дані потрібно технічно правильно відкрити і для цього потрібна допомога ІТ-середовища.

Кожна громадська організація, насправді, має дуже багато даних, тому що в ході своєї роботи вони збирають великий масив даних. Ми якимсь своїм прикладом хочемо показати, що варто також викладати свої дані, тому що дані, які є в громадських організаціях, теж важливі. Вони є вже опрацьовані, і це не так тяжко зробити.

Зараз лишилося єдине – взяти участь у нашому конкурсі, подати якусь ідею, і за цю ідею спочатку ми відберемо 20 ідей, 10 ідей відбере журі, 10 ідей буде відібрано на інтернет-голосуванні. Тому кожен громадянин, кожен житель міста може проголосувати за якийсь певний сервіс, який його цікавить. Далі ці 20 ідей ідуть на хакатон для того, щоб розробити прототипи своїх сервісів. Після цього знову голосування, і буде відібрано чотири фіналісти, троє буде відібрано за допомогою журі, один буде відібраний за допомогою інтернет-голосування. Ці фіналісти отримають по чотири тисячі доларів винагороди. Потім вони йдуть на інкубацію. На інкубації вони вже будуть дороблювати свої сервіси до того вигляду, щоб їх можна було запустити. Тому кожен може доєднатися, кожен простий житель може подати ідею на основі відкритих даних, які ми зібрали і зробити якийсь сервіс, допомогти якось своєму місту і собі так само.

Зараз в Україні, насправді, подібних проектів є дуже багато, конкурсів от таких. Єдине, що ми своїм конкурсом трошки інше впроваджуємо, ми хочемо, щоб громадські організації почали працювати з ІТ-середовищем, щоб громадські організації почали працювати з владою, тому в конкурсі є такий другий варіант – взяти ідею. Є варіант перший – подати ідею, зібрати команду, зробити цей сервіс і отримати приз. Варіант два – це коли установа або будь-яка громадська організація, це може бути будь-який муніципалітет, він подає ідею сервісу, тоді є дуже багато таких соціально стурбованих програмістів, які постійно говорять: «Нам цікаво попрацювати з даними, скажіть техзавдання, дайте техзавдання». Є дуже багато таких людей, які хочуть попрацювати і зробити щось корисне для свого міста. Можливо, владі або іншим громадським організаціям варто просто запропонувати ідею, і їм допоможуть її створити