Олександр Солонтай. Кому і навіщо потрібна політична освіта?

О.С. Цільовими аудиторіями нашого інституту є такі категорії: депутати – щоб знали депутатську роботу, журналісти – щоб правильно про це для суспільства писали, громадські діячі – щоб правильно комунікували, правильно громадський контроль здійснювали і правильно своїх людей представляли. Члени політичних партій, якщо хочуть впливати на політику, повинні в ній розбиратися, і не гіпотетично на кухні розмірковувати, вступати Україні в НАТО чи ні. А практично, конкретно,  з яких ступенів складається законотворчий процес, яким чином пов’язані між собою державні службовці і патронатна служба. Що таке депутат, що таке виконком, яким чином партія впливає або не впливає, що є політичним, що є державною службою з точки зору незалежної інституції. Яким чином, власне, відбувається розподіл ідеологій, яким чином ідеологія потім впливає на практичну реалізацію. Де є ідеологія, де нема ідеології. Що таке виборча компанія, яким чином з цими виборами не опинитися в ситуації, коли став депутатом Київради, пообіцяв своїм бабусям пенсії підвищити, а потім зрозумів, що треба було йти і не в ту раду, і не в ту владу, і не те обіцяти. Інколи таке буває по тій причині, що хтось навмисне обманув, а інколи по тій причині, що людина реально не розуміла…

Н.Ф. Чекайте, якщо вона не розуміла, чого тоді туди пхаєшся, якщо ти не розбираєшся.

О.С. А кому пхатися, у нас є ті, що розбираються?  Країна молода, за 25 років незалежності система політичної освіти і інституції не збудована. В усіх країнах світу політичною освітою займаються, в основному, партії. У нас справжніх  стабільних партій немає, вони всі – свіжі виборчі проекти. Вибори прийшли – проекти відкрилися, вибори пройшли – проекти закрилися. А хто громадянам має дати освіту? Ніхто, виходить.Тоді ви кажете: «Чого ж ти, нерозумний, туди поперся?», а я відповідаю:«А де було те розумне, кому треба було туди попертися?». Ми всі рівні, і тому ми працюємо до виборів з тими, хто хоче туди піти, від міністра до сільського депутата, від мера села до президента, а після виборів працюємо з тими, хто прийшов.