Мар’ян Заблоцький. “Загальна сума грантів, що реалізуються зараз в Україні – 3,8 млрд $” – www.idealist.media

На мою думку, гранти – це добре, тому що це гроші, які нам дають треті країни безповоротно, просто нам дарують. Погано, що ми ці гроші використовуємо неефективно і викидаємо їх на вітер. Остання цифра, яку я бачив на сайті Мінекономіки – це загальна сума діючих грантів в Україні, яка дорівнює 3,8 мільярда доларів. Це величезна сума, це п’ять відсотків нашого ВВП, це більше ніж виручка айті-галузі разом взятої у два рази. Але проблема в тому, що ці кошти дуже часто, на жаль, витрачаються неефективно.

Уявіть собі проект на десятки мільйонів доларів під назвою «Підвищення впевненості українців». Різними плакатами, наприклад, стараються переконати людей, які хворі на СНІД, щоб вони не засмучувалися і почували себе впевнено. Хочемо сказати, що гроші, які направлені на ці кампанії, в багато разів вищі, ніж державний бюджет України виділяє саме на ліки хворим на СНІД. Ніби підхід цікавий і добрий, але з іншого боку, можна було би зробити набагато ефективніше. З іншого боку, я знаю програми, які витрачають величезні суми на законодавство, але, на жаль, ці гроші фактично або розкрадаються, або свідомо спрямовуються неефективно. Я знаю, наприклад, одну програму, яка взяла майже 300 тисяч доларів, які були виділені одній компанії на написання декількох законопроектів в агропромисловості. Аж три з них дійшло до Верховної Ради, на жаль, всі три були відхилені.

Є дві групи, які існують за державні кошти інших країн і за приватні кошти певних фундацій. Перша група найбільша: десь сорок відсотків з цього – це кошти ЄС, приблизно третина – це кошти США і решта – це кошти різних країн. Вони можуть видаватися на що завгодно. Наприклад, недавно Японія виділила 200 тисяч доларів на радника для міністра фінансів, вона оплачує роботу цього радника. Приблизно третина коштів надається на будівництво саркофагу в зоні ЧАЕС, а решта – це що завгодно, від боротьби з корупцією до будівництва елеваторів в селах. Ще маленька категорія грантів – це ті, які фінансуються міжнародними меценатами. Наприклад, є такі меценати, як Джордж Сорос, ви знаєте фонд «Відродження» – це приватні кошти. Дуже багато грошей сюди дає Майкл Блумберг – понад мільйон доларів на боротьбу з тютюнопалінням в Україні, і є організації, які спеціалізуються на цих коштах. Фактична різниця між першими і другими – це те, що кошти, які дають уряди інших країн, звільнені від податків, на них не платиться ПДВ, акциз і фактично податок на прибуток. З приватними коштами все складніше, там податків уникнути важче.

Вони часто бачать, що виділення грантів Україні неефективне, їх дуже часто втомлює позиція центральних органів виконавчої влади, які мають монополію в Україні на те, щоб бути бенефіціарами таких проектів. Я можу назвати наступну цифру, що Україна на своє АПК зараз розпоряджається грантом приблизно на 150 мільйонів євро. Одна Молдова розпоряджається грантами на 300 мільйонів євро – це при тому, що державного бюджету на підтримку АПК направлено всього декілька мільйонів доларів. Якщо би ми використовували кошти ефективно, сюди би гроші і давали, на жаль, це дуже часто не так.

Часто в нас спостерігають, або коли вже виявляють, якісь неефективності, то починають захищати навіть неефективні програми, я з цим стикався. Я, наприклад, критикував одну програму про реформу підтримки ВПК, де чітко було видно, що не досягли, принаймні, того, що обіцяли, все одно була позиція з точки зору грантодавця, що ми зробили щось погане, тоді прийдеться в центральному офісі відповідати, що ми не прослідкували до кінця. Але на мою думку, основне, що потрібно робити – це публічність, все-таки грантові кошти, які нам даються на реформи країни, для всіх і ми, українці, звільнили їх від сплати податків. Значить, вони повинні публічно звітувати про те, скільки вони отримали, куди вони потратили і чого досягли. Зараз такого немає в принципі. Я наведу приклад, на мою думку, найбільш неефективний – це все-таки кошти, які виділяються на боротьбу з корупцією. Наприклад, є одна поважна організація – це Центр протидії корупції, її керівник Віталій Шабунін дуже довгий час заявляв, що в нього в організації працюють одні волонтери. Потім раптом виявилось, під час одного ефіру, що в нього бюджет 400 тисяч доларів, недавно побачив документи, що 800 тисяч доларів. Розумієте, якщо ви отримуєте гроші на боротьбу з корупцією, скажіть про це, це ж не є щось ганебне, це правильно, вас повинні фінансувати. Але позиція зараз така – мені заплатили гроші, я корчу з себе волонтера, а  хороших результатів немає.

Була дійсно історія, до кінця я не прослідкував, але понад мільйон доларів, виявляється, було виділено на написання нової редакції податкового кодексу, яка так і не була прийнята, і таких випадків маса.

Дуже важко звернути увагу грантодавця на ефективність, вони цього дуже бояться, вони на це реагують. Я сам писав декілька статей, в яких критикував конкретні приклади, і навіть в цих статтях був дуже обережний – мені було відомо про конкретні випадки корупції, але я там писав лише про неефективність. Все одно, дуже важко звернути їхню увагу, щоб вони на це реагували ефективно, хоча трошки бояться і стараються все ж пом’якшити.

Я думаю, якщо гранти дають, а це переважно дуже щедрі кошти, вони дуже часто розбещують. Дуже часто в таких випадках піар стає більш важливішим, ніж результат. Адже для грантодавця дуже важливо потім показати, наприклад, в тому ж США, що вони провели якусь гарну річ. В цьому плані значно гарніше показати якесь фото гарного заходу, де ми, щасливі українці, плескаємо, ніж доказати, що ми поламали конкретну корупційну схему.

Мені відомі проекти, які роблять доволі непогані речі, я не є противником грантів і один раз я отримав грантові кошти – це був один законопроект, яким дорегульовувалась сфера АПК. Загальний бюджет цього проекту був всього лише сім тисяч євро – мікроскопічна сума, порівняно з тими, які виділяються на будь-які законопроекти. Почав працювати над цим проектом в травні 2015 року, і президент підписав відповідний закон 31 грудня 2015 року. Ним ми вбили або обмежили 22 дозволу АПК, ми скасували карантин і дозвіл на імпорт, фактичну монополію Дмитра Фірташа на ринку добрив і так далі. Загальне зменшення витрат аграріїв тільки по цьому законопроекту ми оцінюємо до 150 мільйонів доларів на рік, які дуже легко доказати. Я стараюся не тільки критикувати, але показати певну ефективність.

Це гроші, які виділили платники податків США, Європи нам, і ми зі свого боку їх же звільнили від податків, це є гроші платників податків наших і закордонних.

Ми недавно проводили дослідження, де третина українців одразу сказала, що не знає, скільки податків платить, ще приблизно стільки ж дали відповіді, які є неправдоподібні, вони або занижені, або суттєво завищені. Фізично у нас українці не знають, скільки платять податків. Часто, коли я стараюся пояснювати громадськості, народним депутатам про гранти, люди ставляться так собі, не цікаво, якісь активісти щось їм платять. Після того, як чують цифру у вісім мільярдів доларів, то ставлення міняється повністю, одразу стає цікаво: що це і де стільки грошей?

Уявіть собі неефективний грантовий проект. Наприклад, я знав один законопроект, який фактично легалізував рабство в Україні через те, що дозволяли одним фізичним особам бути членами фізичних осіб підприємців. Або знав один законопроект грантовий, який просто припиняв право приватної власності десятків тисяч людей на землю через те, що вони просто написали там дурість. Або є одні активісти, які експлуатують тему здоров’я українців чи то на сигаретах, чи то на ліках і замість того, щоб допомагати реально людям, вони придумують проекти, які швидше контрпродуктивні. Наприклад, вони вважають, якщо зробити нашу пачку сигарет паралелепіпедною, то раптом українці перестануть курити, хоча на мою думку, це просто заставить курити грубіші сигарети і все. Є певні грантоїди, які тероризують медичні організації, ті що виробляють ліки, щоб вони їм дали безкоштовні ліки для когось, а потім ці ліки фактично розкрадаються. Є дуже багато  подібних прикладів і на фінансування зони АТО. Ми втрачаємо величезний потенціал, якщо це не відбувається, а деякі проекти, якщо вони неефективно використовуються, то вони просто шкодять.