Марія Тищенко про волонтерство в Україні і світі

Почну з ретроспективного аналізу. Датою виникнення волонтерства вважається 1859 рік, саме виникнення Червоного Хреста. Волонтерство означає “добровільна основа надання послуг”. Наприклад, в Україні склалася така тенденція, що волонтерами вважаються люди, які допомагають АТО. Були дослідження, проведені в 2011 році, яка кількість населення було зайнято у волонтерстві. Це було 10 відсотків. Після революції Гідності, це вже 48 відсотків людей, які залучені до волонтерської діяльності, але є тут певна різниця. Чому, тому що волонтерство в світі це діяльність в освіті, науці, в гуманітарній сфері. Наприклад, виділяють гуманітарну сферу, де студенти, скажімо, можуть реалізувати себе, реалізувати свій потенціал і вдосконалювати свої компетенції в певному виді діяльності. Допомагаючи дітям, розвиваючи, якісь властивості, свої особистісні якості. Є волонтерство, яке направлено на спорт. Наприклад, наша волонтерка буквально два тижні тому, приїхала з Ліллехаммеру, де була волонтеркою на Юнацьких Олімпійських іграх. Є волонтерство історичного характеру, коли люди допомагають, наприклад, збиранням інформації для бібліотек, саме інформації для історичних якихось даних, які необхідні для музеїв. Насправді, волонтерство у багатьох країнах є узаконеною діяльністю. Наприклад, в Чехії є організації, які отримують від держави акредитацію. В Америці у волонтерському секторі задіяно 60 відсотків – це жінки і 40 відсотків – це чоловіки. Насправді, з цих 60 відсотків жінок, які задіяні у волонтерському секторі, те, що відрізняє від України, задіяні літні люди. Які таким чином відчувають свою соціальну цінність. Американці похилого віку дуже ображаються, коли вони не можуть бути корисними для суспільства. А на протидію, наприклад в Європейському Союзі в волонтерському русі задіяні люди від 18 до 30, ця категорія і люди після 50 років. В Україні в зв’язку з революцією Гідності активізувалися всі процеси і саме волонтери взяли на себе функцію держави. На сьогоднішній день це дійсно 48 відсотків, які задіяні у волонтерстві. Але, насправді, для того, щоб держава, взагалі суспільство, розвивалося далі, треба задіяти не тільки одноразову допомогу, а це має бути діяльність, яка постійно направлена на демократичні процеси, на вирішення питання, саме вирішення проблеми цієї. 30 відсотків японців вважають потрібним цю працю. В Ірландії було соціологічне дослідження і 70 відсотків ірландців сказали, що та робота, яка покладається на волонтерів, безкоштовна, вона не може бути виконана за плату. Тому, власне кажучи, волонтерство – це вид діяльності, якій є безкоштовним, але де ти можеш реалізувати свій потенціал.

Звичайно, що у багатьох країнах, наприклад, у Сполучених Штатах, є спеціальні програми в університетах для студентів, тому що це норма життя, коли студент задіяний в суспільній праці. Він має більше вільного часу і можна його задіяти. У Сполучених Штатах вже є традиція сімейного волонтерства, коли родина надає волонтерські послуги. Наприклад, приймає гостей з закордону. Я хочу розказати такий приклад: моя подруга у минулому році відвідала Сполучені Штати і коли її зустріли волонтери, це була сім’я, родина в якій вона потім проживала, вони їхали містом і вона побачила прапор. Наш прапор, український, і вона так сказала: «Ой, так це ж наш прапор, бачите», а вони кажуть: «Так, ми всі готувалися до твого приїзду». Це показує, що насправді, не тільки родинами, навіть містами волонтерять.

Є організації в яких налічується тисячі волонтерів. Ця традиція склалася, насправді, за часів Рузвельта, тому що була програма «Нова хвиля» і треба було задіювати населення безробітне. Таким чином це населення було і волонтерському секторі і крім того воно було задіяно, воно було в праці, скажімо, воно надавало суспільне благо, створювало суспільне благо.

Для молоді чим це дуже добре, тому що у європейських країнах це дуже вагомий пункт в резюме. Тому що ти робиш корисну суспільну працю, значить у тебе є певні моральні цінності, на що ти можеш витратити 20 відсотків свого часу і отримуєш 80 відсотків того результату. Для нашої країни, звичайно, поки що це в майбутній перспективі, ми намагаємося залучати молодь до вирішення соціальних проблем. Але, звичайно, що у багатьох країнах уряд стимулює таку діяльність. Стимулює інформаційно, підтримує інформаційно, наприклад, в Італії є нагороди і премії для волонтерів за вирішення, якихось соціальних питань. Тому що, знову ж таки, є волонтери екологічного спрямування, вони вирішують проблеми сталого розвитку. Сталий розвиток – це поєднання компонентів екології, економіки і соціальної сфери. Вони роблять в тих самих секторах, в яких зміни і за це вони отримують премію. Законодавчо закріплено волонтерство практично у всіх європейських країнах, Сполучених Штатах, це безоплатна допомога. Власне кажучи, ми так теж реалізовуємо свої проекти. Коли виникає потреба, наприклад, поїхати в дитячий будинок, це краудфандінг, ми залучаємо бізнес, залучаємо громадськість, залучаємо волонтерів, щоб ми поїхали, могли провести там, наприклад, лекції, навчити дітей чомусь і звичайно забезпечити якимись основними засобами.

Я вважаю, що має бути такий симбіоз: громадянське суспільство, ринкова економіка і правова держава. Тільки в цій комбінації можливі зрушення, але коли волонтери в нашій країні переймають функції держави, держава фактично не виконує тих функцій, які покладені на неї, то великих трансформацій, думаю, що не варто очікувати. Насправді ми не на паритетних основах працюємо. Абсолютно не на паритетних, тому що, наприклад, той же Майдан розглянемо. 54 мільйони зібрано було коштів на допомогу сім’ям «Небесної Сотні», але ж це функція держави. На сьогоднішній день ці люди опинилися в ситуації, коли у них немає ні страховки, ні соціального захисту. Це має бути функціонування обох інституцій і на рівні з державою має бути розвиток волонтерської діяльності.

Насправді, якщо ми будемо дивитися ретроспективний аналіз робити всіх країн, які досягли певного економічного результату, розвитку, то звичайно, волонтерство розвивалося там еволюційним шляхом, не революційним. Наше волонтерство в Україні розвинулося завдяки революції, революційним зрушенням. На сьогоднішній день, зацікавленість до волонтерства, воно знижується. Тому, власне кажучи, мають розвиватися інші напрямки волонтерства. Звичайно, що воно не заважає, тому що люди беруть на себе зобов’язання. Наприклад в Сполучених Штатах на тиждень жінка витрачає 3,4 години, чоловіки понад 3,6 години в той час, як у Франції це 20 годин волонтерської діяльності на тиждень. Говорити, що це шкодить – ні, це навпаки дає поштовх, дає розвиток і не тільки особистостям, але в цілому суспільству, тому що суспільство набуває таких якостей, створює вже свої цінності суспільство. Вже суспільство хоче захищати права жінок, дітей, чоловіків. Суспільство намагається добиватися тих трансформацій, які не змогла добитися інституційна основа держави.