Марина Ставнійчук: “За уявною демократичністю пропонується повна система жорсткого і тотального контролю”

Марина Ставнійчук
про фінансування політичних партій

Мені дуже шкода, що посаду президента, майже усі рази, принаймні, останні декілька точно, займають люди з дуже низьким рівнем правової, політичної культури. Тому що, мені здається, що якби ту посаду обіймав президент, фаховий юрист, якому верховенство права є його внутрішнє переконання і системою цінностей, то він би, насправді, при будь-яких повноваженнях чи при будь-якому обсязі, що написано в Конституції, думав би про велике майбутнє, а не про те, як застосувати ту чи іншу схему і як би зашліфувати простір. Маємо таку ситуацію, але сьогодні відповідальність лежить і на парламенті, і на президентові з огляду на те, що вони мають зробити в інституційному плані. Ви ж подивіться, прийняли і подають, як велику перемогу у жовтні 2015 року закон, яким внесені зміни до низки законодавчих актів і політичних партій і цілої низки законів про політичні партії, де йдеться про фінансування політичних партій. Але це те, про що ви говорите, Степан Богданович, можна взяти європейський стандарт, але, якщо ти однією рукою приймаєш це законодавство, а іншою рукою наполягаєш на тому, що має бути змішана система виборів з усіма мінусами, які є сьогодні в законодавстві і не вважаєте за необхідне до цього підійти таким чином, що має бути запропонований відповідний виборчий закон, який би відповідав справедливості державного фінансування. Більш того, 2003 року ми ж вже мали таке законодавство, і тоді було орієнтовано на майбутні вибори, це було чесно і справедливо і це так, як у всіх країнах робиться, з 2006 року мали фінансуватися політичні партії. До речі, тоді, в шостому році, парламентські вибори вважалися одними з демократичних в Україні, але сталося так, що в силу того, що парламент вніс зміни до державного бюджету, визнав, що немає коштів, потім Конституційний суд начебто повернув це все на місця, але законодавство про фінансування політичних партій, яке вже було прийняте в Україні і мало функціонувати, так і не запрацювало. Але воно ніколи не дасть ефекту, якщо воно зроблено для своїх партій, які перемогли у виборах, уже в тих, які відбулися і маса претензій до цих виборів, щодо їх демократичності, це з одного боку. З іншого боку, якщо немає комплексу, який пов’язаний з фінансуванням, відповідний справедливий виборчий закон, який має транспарентний характер, який обговорений і сприйнятий суспільством. Якщо немає справжньої системи парламентаризму, то даруйте, це фінансування політичних партій є просто цинічною фікцією і відмиванням коштів для своїх політичних партій. Я, наприклад, подивилася, який механізм запропонований цими змінами до закону – причому тут НАБУ до позитивного регулювання фінансування партій? Почекайте, коли будуть порушення, тоді буде НАБУ і тоді буде прокуратура, не може орган, який повинен відслідковувати, і в нього є конкретні свої завдання, раптом в суміжному якомусь законодавстві наділятися не властивими йому функціями. Для мене це абсолютно очевидно, що ваша теза має місце, і вона спеціально запроваджена в законодавство для того, щоб контролювати, і тому я бачу, що окремі політичні сили «за мнимой демократичностью» пропонують повну систему жорсткого і тотального контролю. Я вважаю, що суспільство повинно вимагати, і парламент і президент повинні чути, що ми розуміємо, що насправді відбувається у цьому питанні. Нам важливо, щоб люди це розуміли і тоді може буде суспільний тиск на те, щоб ситуація змінилася. Ми маємо вимагати разом з тією ж Європою, але, я чесно кажучи, тут переконана, точно так, як і ви, Степане Богдановичу, про те, що справа побудови нашої країни – це наше завдання. Це тільки наше завдання і це тільки наша відповідальність, тому що інакше нічого не буде, якщо кожен на своєму місті не буде цього розуміти. Тому, мені здається, якщо так підійти до цього питання, системно, комплексно, прагматично, фахово, взявши сучасні світові тренди, усвідомивши відповідальність тих, хто сьогодні хоче бути майбутніми політичними проектами, бо нові обличчя ще не означає нові підходи і нове бачення. Це необов’язково так. Тому той, хто хоче взяти і бути суб’єктами майбутньої політичної системи, має усвідомити і свою відповідальність. Тому всі серйозні політичні партії мають мати план розбудови України.