Лідія Смола: “Вміння виділити важливе – основа протидії маніпуляціям”

У сфері маніпуляцій і маніпуляційних технік доволі складно сказати щось нове, бо людство тисячоліттями використовує техніки впливу на свідомість свого опонента з бажанням заволодіти його прагненням, бажанням, спонукати його до тих чи інших цілей, до тих чи інших дій. Може скластися доволі дивна ситуація, коли ми говоримо, що саме зараз ми почали говорити дуже багато про протидію маніпуляції. Реально це не так, що в середині минулого століття Елвін Тоффлер говорив про виклики майбутнього інформаційного суспільства, і що ми зіткнемося не стільки з викликом появи нових пристроїв, нових технологій, скільки з психологічними проблемами з неможливістю адаптації і руйнуванням нашого світосприйняття. Тоффлер говорив, що лягти спати в тому ж світі і прокинутися в цьому ж світі стане вже неймовірною розкішшю, тому що лягаючи спати сьогодні, ми прокидаємося завтра в зовсім новому, іншому світі, з новими технологіями, новими впливами і новими викликами, які стоять. Також кілька десятків років тому інший мислитель, філософ Жан Бодрійяр говорив, що світ перетворюється у велику ілюзію, в симуляцію. До речі, у відомому всім фільмі «Матриця» Нео тримає саме його книжку «Симулякри і симуляція», як підтвердження цієї ілюзорності, неправдивості світу, в якому ми живемо. Тому, коли ми говоримо про сучасне інформаційне суспільство, ми повинні говорити не стільки про пристрої, скільки про виклики, з якими стикається наша свідомість, про ті загрози, які стоять перед нами, перед кожним з нас.

Говорячи про збільшення інформаційних потоків, треба говорити про інформаційну засміченість. Треба говорити про таку проблему, яка зараз вже виникла – це проблема глобального вибору, який перед нами постав. Цей вибір полягає між свободою і безпекою. Свободою, коли нам пропонують нову модель, умовну модель варіанта «великого брата», коли ми погодимося на втрату нашої свободи і дозволимо слідкувати за нами камерами чи якусь форму чипізації, і це буде нам застереженням від можливих терористичних актів чи якихось інших речей. Тоді виникає велика спокуса у владних структур скористатися цим інструментом маніпулювання і тотального контролю над людством. Чи ми виберемо свободу, розуміючи, що в світі тотальної невпевненості в завтрашньому дні, такої тотальної невизначеності ми будемо розуміти, що ми будемо відчувати себе безпечними. Попри те, що в минулому столітті дослідники попереджали про виклики, які стоять перед людством, виявилося, що людство не готове до цих викликів.

Технічний директор Гуглу і футуролог Рей Курцвейл сказав, що інформаційноподібні хвилі нових пристроїв, нових відкриттів кардинально змінить наше буття і це вимагатиме від людини великої відповідальності, з однієї сторони, а з іншої, це нове суспільство буде кардинально відрізнятися від того, в якому ми сьогодні живемо. Воно перекликається з чудовою роботою письменника фантаста Станіслава Лема «Сума технологій», який сказав, що проблемою буде не володіння технікою для майбутньої людини, а ця проблема є вже сьогодні, а психологічний колапс, коли перед нами будуть стояти моральні проблеми, коли будуть зруйновані ті моральні настанови, які видавалися нам вже абсолютно непорушними і реальними для нашого сьогодення. В цьому аспекті постає питання, що таке для нас реальність. Бо коли ми кажемо, що маніпулятивні техніки нас змінюють, що маніпулятивні техніки викривлюють нашу реальність, потрібно ставити питання, що є реальність. Реальність не тільки те, що ми можемо відчувати на фізичному рівні, реальність – це те, що ми сприймаємо перцепцію, що ми сприймаємо відчуттями. Слід говорити, що на сьогодні в силу інформаційного великого потоку у нас з’являється така проблема, як синдром дефіциту уваги. Сьогодні кліпові сприйняття світу і синдром дефіциту уваги є тими точками, які дозволяють певним групам людей чи керівництву окремих країн маніпулювати нами і повертати наші дії в те чи інше потрібне для джерела впливу русло. Більшість наших знань, трансформація світу пов’язана з трансформацією нашого мислення. Знову до прикладу, християнство, яке пройшло шлях від катакомбної церкви до світової релігії, змінило цей світ настільки, не стільки діями окремих людей, як пропозицією нових смислів. Оці нові смисли стали формувати новий світ, нове людство. Ми повинні говорити, що сьогодні головною метою, коли ми кажемо маніпуляції на глобальному рівні, коли ми говоримо про інформаційні війни, то ми говоримо, що це питання не захоплення території, а зміна ментальності людей, зміна їхнього світосприйняття. Тоді, коли ми це розуміємо, стає зрозуміло, чому одні люди повірили в розп’ятих хлопчаків, а інші вірять в жорстоку і кровожерливу хунту, чому люди готові вмирати, але не переїжджати з міст, тому що вважають, що там живуть людожери і вірити в такі речі, які в раціональному розумінні ми вірити не повинні.

Щодо маніпулятивного впливу, то варто зазначити один дуже важливий аспект. В нас немає органу сприйняття важливості інформації. Ми не можемо відділити, що ця інформація є важливою, а ця інформація є неважливою. Тому на сьогодні, мабуть основним критерієм протидії будь-якій маніпуляції стає критерій виділення важливого від нового. Вміння виділити важливе стає основою протидії. Тут ми повинні говорити про такий аспект, як новий підхід до освіти, тому що традиційна освіта сприймалася, як передача знань, але на сьогодні будь-який учень, будь-який студент може інформацію отримати з інтернету. В пошуковику задати певну проблему і отримати цю інформацію, тому зміна парадигми освіти повинна йти від передачі знань до вміння критично мислити, до креативного діалогу між викладачем і студентом, до креативного діалогу між вчителем і учнем. До розуміння багатства культур, розуміння світосприйняття і найбільше, раціонального мислення. Бо що відбувається в основі будь-якого маніпулятивного впливу, чи це вплив, який базується на формуванні у нас потреби купити якусь річ, і цю потребу в нас формують, чи на позиції, коли нам мовлять про те, що ті чи інші дії владних структур для нас є життєво необхідні. Нам потрібно говорити про розвиток в собі цього критичного мислення, а це критичне мислення можливе лише тоді, коли в нас знижується рівень тривожності. Величезна кількість інформації, яку споживає людина, підіймає цей рівень стресовості, оцей рівень засміченості і зумовлює зростання тривожності і зростання занепокоєння. Занепокоєння, знов таки, знижує рівень нашої уваги і дає можливість тим чи іншим джерелам інформації нами маніпулювати.

В минулому столітті дуже популярною була фраза «хто володіє інформацією, той володіє світом». Цю фразу сьогодні вже ми не можемо застосовувати, бо в нас немає дефіциту інформації, у нас є надлишок інформації. Тому на сьогодні її можна було б інтерпретувати по-іншому, а саме «хто вміє відділяти інформацію важливу від неважливої, хто володіє інструментами селекції інформації, той володіє світом» чи буде володіти світом в найближчому майбутньому. Тому, говорячи про маніпулятивний вплив на будь- якому рівні – чи на рівні побутовому, чи на рівні, пов’язаному з якимись бізнес інтересами, пов’язаному з рекламою, яку нам нав’язують, чи на рівні інформаційних впливів, впливу інформаційної війни, ми повинні говорити про надзвичайно важливий аспект, який повинен увійти в наше життя, який називається інформаційна гігієна. Не будь-яка інформація нам є потрібною. Виділення з чотирьох ключових функцій інформації, функції, якою користувалося людство, а саме функції отримання нової інформації про світ. Другою функцією була функція задоволення. Третя – розуміння себе в цьому світі, і четверта функція – це функція бачення сприйняття правильних чи неправильних моделей поведінки. В сучасному світі варто обмежитися лише двома функціями споживання інформації. Перше – це функція отримання нової інформації, і друга функція – розваги. Зрозуміти себе через нові інформаційні потоки, доволі складно не бути маніпульованим. Саме ці дві функції треба ставити в пріоритеті і, якщо є потрібна інформація, що ви не хочете бути маніпульованим, то завжди треба дивитися різні джерела інформації, і дивитися, хто стоїть за редакційною політикою, а це зусилля. Тому можна коротким підсумком говорити про те, що світ буде розділений не на тих, хто володіє інформацією і на тих, хто не володіє інформацією. Світ буде розділений на тих, хто готовий до зусиль і зрозуміти, хто подає інформацію, що стоїть за інформацією, тобто, раціонально і критично мислити і зберегти те, що називається власний вибір без інтенсивного впливу і тих, хто буде споживати і буде великою масою людей. Колись один з американських філософів говорив про те, що християнство принесло нам освіченість, люди почали читати і стали освіченими, але через дві тисячі років ми входимо в нову епоху невігластва чи, як казав Умберто Еко, середні віки вже знову настали. І на те, чи ми будемо підпадати під категорію людей середньовіччя, чи ми залишимося, на жаль, в невеликій кількості людей, здатних до адекватного сприйняття інформації, буде залежати від нас, від того вибору, який ми будемо робити. Це буде залежати, безперечно, від державних органів, але однозначно буде залежати від людей, які небайдужі, від структур громадянського суспільства, від кожного з нас, який вибір ми чинитимемо. Хочемо ми залишатися загальною масою, маніпульованою масою людей, які готові лише користуватися запропонованим варіантом ще в стародавньому Римі «хліба і видовищ», чи ми будемо готові увійти в кількість людей, здатних протидіяти інформаційному тиску, здатних протидіяти маніпулятивним технологіям, здатним критично мислити і сприймати світ в реальності чи сприймати світ з позиції питання, хто я і що мене оточує.

Людина обмежена в кількості сприйняття інформації. Людина обмежена в можливостях протидіяти. У людини завжди стоїть вибір: здійснити крок і захистити свій простір, захистити свою свідомість і сформувати своє буття за тими принципами, тими цінностями, які людина сповідує, чи піддатися цим впливам і поповнити ряди мас людей, готових сприймати будь-яку інформацію і рухатися за діями, за рухами, за бажаннями маніпуляторів, які стоять за лаштунками чи рекламних сюжетів, чи тих чи інших ідеологій і політичних сил.