Ірина Соловей: “Доброчинці мають поінформовано приймати рішення”

«Ґараж Ґенґ» в Україні працює і був створений 2009 року, за цей час ми працювали в багатьох містах, загалом, те, що ми робимо, дозволяє нашим містам прийти в той стан, яке означують, як креативне місто. Місія всього цього – щоб наші міські спільноти могли оперативно, творчо реагувати на виклики, з якими ми стикаємося, і реалізовувати ті можливості, які перед нами виникають. За цей час дуже багато проектів, програм реалізовано з того, що відбувалося останні роки, це дуже інтенсивний розвиток  краудфандингу. Ми, зокрема, запустили «Спільнокошт», ним встигли скористатися велика кількість цікавих культурних, медійних, освітніх проектів, кінопроекти, фестивалі коміксу, дуже-дуже різні. Водночас працює програма «Код Міста», яка покликана, власне, створити умови для креативної економіки, коли підприємництво базується на талантах, на ідеях, на тому, як цікаво взаємодіють між собою різні дисципліни, велику роль відіграє дизайн мислення, ми рухаємося по цьому напрямку, продовжуємо ці програми, додаємо нові, це будуть програми інгредієнти росту, власне, для таких підприємливих лідерів, людей, які мають етичну, соціально відповідальну позицію і хочуть застосовувати такі практичні моделі для генерування різних переваг для суспільства, цікавих сервісів і продуктів. Також ми є сенсовим партнером проекту «Промприлад», який ставить за мету надати нові функції старому заводу в Івано-Франківську, це буде нова культура, нова освіта, нове підприємництво. Досить амбітний проект з партнерами, такими, як «Тепле місто», «Інша освіта», але цей проект є продовженням роботи з містами в моделі «Креативне місто».
Я пам’ятаю, що ми обговорювали з Олександром Супрунцем, в кого які є ідеї, ми дуже захоплювалися ідеями один одного, ми зрозуміли, що довкола нас є багато людей, в них теж, напевно, цікаві ідеї, якби ми обмінювалися цими ідеями частіше, інтенсивніше, то ми б приходили до нових рішень, до проектів, які можуть впливати і запобігати таким речам, як фінансова криза, яка сталася в 2008 році. Поштовхом була криза, але створювали ми велику ідею з відчуття того, що в нас відчуття префіциту, що довкола нас багато цікавих людей, що в цих людей є енергія створювати щось нове. Ми подумали над тим, щоб створити майданчики, такі формати, які би дозволяли людям обмінюватися досить інтенсивно цими ідеями, тому продовженням була програма «Sunday Борщ». Що два тижні, в неділю, збиралися люди, формували своєрідний банк реалізації ідей і ми за спільною трапезою, власне борщем, обговорювали, що нового, цікавого відбувається довкола, у кого які є ідеї. Влаштовували таємне голосування за ці ідеї, і та ідея, яка набирала найбільше голосів, отримувала цей банк для реалізації цієї ідеї.
Тих, хто скористався «Спільнокоштом», досить багато, і вони всі дуже яскраві, коли ти назвеш одного, то завжди хвилюєшся, щоб не забути когось, хто дуже важливий. Напевно, я спробую з різних сфер виділити по одному проекту. Наприклад, зі сфери культури був дуже класний старт у фестивалі «Comic Con», коли люди, які люблять комікси, вирішили самоорганізуватися, влаштувати фестиваль, який би стимулював розвиток цієї культури. В освіті, тут навряд назву один, дуже теж багато, але дві команди були, наприклад, на «Спільнокошті». «Просвіт» – це команда, яка сприяє самоорганізації вчителів для участі в реформі освітньої системи і робить дуже багато, насправді, тому, навіть, це досить вузьке визначення для того, що вони створюють. «EdEra» – платформа дистанційного навчання, яка починала з того, що видала підручники для школярів, які доступні онлайн. Проекти, наприклад, підприємницької сфери, соціальне підприємництво Zelenew. Ми так само, за рахунок цього інструменту, посилили аналітичні спроможності суспільства. Була команда VoxUkraine з їхнім проектом VoxCheck. В освіті ще були яскраві «Прометеус», в медіа були і Громадське радіо, і Громадське телебачення. В культурі було просто-таки море, що зараз важко виділити когось ще, але те, що для нас важливе, чому нам складно виділяти один проект, тому що ми розуміємо, що, наприклад, атмосфера або ті навички, які ми маємо, щоб бути цими креативними громадянами, які не просто користуються своїм містом, а творять своє місто, потрібні всі. Потрібне це різноманіття, це різні підходи, різні типи мислення, різна енергія, і місто виникає, власне, на перетині цих сфер, цих дисциплін, тому дуже важливо сприяти діалогу між всіма цими сферами.
Скільки людей працюють, щоб наші міста змінювалися, і стільки зусиль докладає до того, щоб вони, власне, трансформувалися спочатку на рівні окремих людей, потім на рівні організацій, пізніше на рівні вже якихось мережевих партнерств, що тут виділити когось одного просто буде невірним і непотрібним. Ми можемо сказати, що, наприклад, в результаті якихось, в «Коді Міста», наприклад, після арт-хакатонів у містах, з’являлися проекти, які пізніше теж приходили, наприклад, на «Спільнокошт», отримували кошти і вже реалізовуються. Можна сказати, місто – це поєднання різного за динамікою, різного за змістом, тому тут ми дуже сильно залежимо від інших, хто відкривається цьому новому, посилюють свої таланти, щоб робити ці речі якісно. Також варто сказати, що дуже важливу роль відіграють технології. Те, що нам вдалося, наприклад, демократизувати фондування для таких інноваторських проектів, це можливо тому, що є технології, які зараз доступні, які ми можемо поєднати і створити такий інструмент. Всі ці моменти, всі ці складові дуже важливі, крім того, те, що ми робимо, можливо за рахунок великих міжнародних організацій, які мають терпіння зрозуміти всі ці інновації, які ми пропонуємо. Тому це гра багатьох. Зміни залежать від кожного.
Краудфандинг не залежить від готовності жертвувати, краудфандинг, навпаки формує готовність інвестувати, поінформовано, долучатися до проектів, які люди хочуть бачити реалізованими, тому ми ніколи не стикалися з тим, що є низька підтримка проектів. Але з чим ми стикнулися, з тим, що є низьке різноманіття проектів і є недостатньо хороша якість проектів, тому динаміка краудфандингу залежить тільки від того, скільки людей будуть пробувати щось нове, наскільки вони готові докладати зусиль для того, щоб робити це якісно і тому зараз м’яч на стороні тих, хто може створювати, має ідеї, але міркує, чи мені наважитись рухатись з нею, реалізовувати її чи ні. Тому доброчинців багато, вони зацікавлені в тому, щоб бачити різні проекти в різних сферах. Звісно, це не як кран з водою, відкрутив і воно тече, тому що, навпаки, ми наполягаємо на тому, що доброчинці мають досить поінформовано формувати свої рішення для того, власне, щоб це була форма співучасті. Форма формувати порядок денний того, що відбувається в містах.
В нас є активна компанія інституційна краудфандингу, ми б хотіли, щоб більше інституцій наважувалися показувати свої довгострокові стратегії, залучати ці стратегії доброчинців, які могли би підтримувати їх на регулярній основі, ставати свого роду фундаторами. Ми, зокрема, наша команда, залучаємо кошти на те, щоб була можливість створити інструмент для спільноти доброчинців, самостійно відбирати проекти, давати зворотній зв’язок, ментори в такі проекти для того, щоб ця роль модератора, ментора, консультанта була передана. Ми могли б її делегувати спільноті і спільнота за рахунок свого масштабу могла б, власне, розширити це різноманіття проектів і посилити якість проектів. Ми думаємо, що ті люди, які хочуть бачити зміни в містах, в країні, вони готові долучатися не тільки грошима, а вони ще готові долучатися часом і експертизою.