Євген Ковтонюк. «Есперанто — це фактично шедевр»

Людство завжди прагнуло підсвідомо мати інструмент, який дає змогу говорити безпосередньо, не вивчаючі всі національні мови. Звичайно, ви можете вивчити японську, читати літературу — це ваше право. Але мова для спілкування має бути штучна. Чому? Бо вона має бути нейтральною, вона на має належати будь-якій нації, щоб не було ніяких образ і мовної дискримінації.

Чому саме есперанто? Бо есперанто набагато легше, ніж будь-яку мову, вивчити. Важко вирахувати, але десь в 12-15 раз легше вивчити мову есперанто до того ж рівня, до якого можна вивчити якусь іншу мову — російську, французьку чи китайську. Крім того, вона дуже логічна, крім того вона милозвучна, крім того вона дуже багато має відтінків. Я вам скажу таку річ, наприклад, переклад Шекспіра з англійської мови на японську кращий через місточок — через есперанто: спершу перекладали на есперанто, тоді на японську. Здавалось би, логіки немає — щось втрачається. Ні! Тому що відтінки настільки дрібні, що можна передати будь-яку ідею, будь-яку тіньову сторону… Доречи, мова — вона найбагатша в світі по словниковому запасу. Це приблизно, як англійська і російська разом взяті, просто це мало хто знає.

115 років назад пройшов перший конгрес — в 1905 році, на якому виступав безпосередньо автор есперанто Людвіг Заменгоф, промову якого, я вважаю, мають вчити в школі. Це настільки гуманістична, вселюдська, всеосяжна промова — ідея, яку він висловив щодо мови, щодо руху.

Людвіг Заменгоф 1887 року надрукував перший підручник — цей день є міжнародним днем есперанто, доречи. І що він зробив? Він не придумав якусь первинну мову. Він поліглот, він проаналізував основні індоєвропейські мови, просинтезував їх, вибрав найкращі і зробив логічну мову. Він розумів, що в кожній мові потрібно було забрати, якби ця мова не склалась історично. І таким чином фактично це шедевр.

Що стосується алфавіту, то в основному алфавіт це латинський. Латинський алфавіт, а не мова, бо латинська — мертва мова, тому що в неї немає логіки, її треба зубрить. А тут 28 букв, з них 21 буква з латинського алфавіту. Інші взяті, логічно вибрані з інших мов. Тому не можна сказати, який фундамент. Хоча латині багато. Чому? Тому що, скажімо, медична термінологія… Заменгоф не видумував щось з стелі. Якщо, скажімо там, медицина в основних мовах звучить все-таки з коренем медицина, то для чого придумувати щось інше? Тому він брав корені. Це мова аглюативна, тобто частини мови створюються за рахунок афіксів, тобто префіксів, суфіксів, приставок. І ви, знаючи корінь один, логічно можете створювати біля ста коренів, а якщо корінь цей вам відомий, ви, фактично, вивчивши 100 слів, знаєте 10 тисяч. А ми щоденно вживаємо біля 2-3 тисяч.

Тут немає винятків. В російській мові, наприклад, 300 виключень приблизно. 33 виключення із виключень і 3 виключення із виключень. Розумієте, це нелогічно, але це логічно по історичному розвитку. Чому? Тому що спершу люди навчилися говорити, бігаючи спершу за мамонтами, і тоді вище і вище. І тоді вже під це підвели письмо, письменність. А тут навпаки. Щоб підвести мову до письма, звичайно, треба врахувати всю мову, тому багато виключень. А тут навпаки. 16 граматичних правил — при тому, як я сказав, найбагатша мова світу. Все логічно, немає виключень, 16 граматичних правил, які сьогодні дають мові абсолютну повноцінність. Більше того, історично були навіть доручення. Наприклад, були доручення Катерини Другої: а ну створіть мені мову, бо я хочу, щоб у нас була мова міжнародна. Ще там — Лєнін займався, багато ведучих світових науковців займались. Тому ідея — вона була, є і буде така підсвідома. Друга справа, що коли появляється результат цієї ідеї, то до неї відносяться певним чином. Спершу з недовірою, а потім: а як це так, як ми раніше без цього жили?

У нас в університеті київському, коли в свій час сюди приїздили вчитися діти вождів комуністичних рухів з Африки, з Латинської Америки, спершу їх вчили есперанто, — бо вони ж не знали мови жодної, окрім, можливо, свого племені та англійської, — а тоді російської, бо набагато легше, знаючи есперанто, вивчити будь-яку мову. Це як би аксіома.

ЮНЕСКО прийняла 3 резолюції щодо розвитку есперанто і есперанто-руху. Перша резолюція була прийнята в 1954 році в Монтевідео — про розвиток, про те, що есперанто своїм рухом, своєю ідеєю вписується в загальнолюдські цінності і допомагає їх розбудовувати.

В 1980 році в Брайтоні був конгрес, прийшла Маргарет Тетчер привітала — завжди це перша або друга особа держави. Таким чином я знайомий і маю фотографії з губернатором Австралії, з Маргарет Тетчер, з Фіделем Кастро і таке інше, тому що я, перебуваючи в різних країнах, будучи делегатом України, власне мав можливість спілкуватись. Вони розуміють, що таке есперанто, тільки вони не хочуть його розвивати, або не дуже хочуть. Такий ще момент. У нас є президент Всесвітньої асоціації есперанто, він обирається на три роки. Був у нас і індус, і японець, і європейці. А один раз 6 років незмінно був англієць. Можливо, ті, хто вивчають англійську, знають це ім’я — це Джон Велс. Це людина номер один в англійській мові, в першу чергу в фонетиці. Тобто, якщо в когось є якісь питання по англійській мові, ідуть до нього. Він законодавець у мові. Він був президентом. І ось в мене є його книга, і він написав: я світоч англійської мови, але есперанто — вона набагато розумніша, логічніша і потрібніша. Розумієте? Він це написав, як людина. Можливо, на лекції студентам він цього не буде говорити, йому зарплату треба отримувати, але, тим не менше, це факт.

Чому це там, чому люди не знають? Це сталося теж історично, тому що в 1937 році Сталін, вважаючи цю мову шпигунською, заборонив цю мову. Арештовані були ведучі есперантисти Радянського Союзу, конфісковане майно, і всіх їх відправили по етапу. В цей же час, трохи пізніше, Гітлер, який вважав цю мову пролетарською, зробив практично те саме. Таким чином, носіїв цієї мови фактично знищили, і таке відношення до есперанто, воно класично традиційно консервативно залишилося в багатьох розуміннях і до нашого часу.

Його не хочуть приймати англоносії, його не хочуть приймати носії мов, які превалюють в світі — оці шість мов, умовні, скажімо, по кількості населення, хоча дуже дивно, чому так порахували. Крім того, це величезні фінансові вигоди, якщо б есперанто, або інша штучна мова, увійшла б в побут. Чому? Дивіться, це ж не так просто — місіонери англійської мови. Ви думаєте, це тому, що в Африці, там, вони люблять якесь плем’я і дуже хочуть навчити їх англійської мови? Ні, вони їх затягують в свій культурний простір. І, звичайно, кажуть: ах, сьогодні англійська мова. Основна причина, основна відмінність — це нейтральність мови. Тому есперантисти, звичайно, прагнуть до того, щоб про цю мову розповідали, вчили, щоб вивчали суть і філософію цієї мови. Але це не просто, знову ж таки, як і мир в усьому світі. Люди воюють, щоб був мир. А ми спокійно розмовляємо і дискутуємо, щоб була мова, — хай це буде есперанто, хай це буде волапюк і інше, — для того, щоб люди могли спілкуватись на такому рівні.