Чим може старий добрий Український Дім допомогти в реформуванні держави?

Український Дім – це не просто знайома всім киянам будівля на Європейській площі. Це ще й відоме місце драматичних подій трирічної давнини, річницю яких ми відзначаємо цими днями. Чим Укрдім планує стати для українців тепер, розповість директор ДП “Український дім” Юрій Стельмащук.

Сьогодні Український Дім – це один з атрибутів нашої державності. Враховуючи ті події, які відбувалися останнім часом саме в Українському Домі, вони і підкреслюють, і роблять напрямок нашої роботи саме на національну ідею. Ми розуміємо, що не дивлячись на ситуацію, яка склалась в країні, ситуація на сході, ситуація схід-захід, перший, другий, третій сорт, практично нема ніякої консолідації, так і економічна ситуація. Ми розуміємо, що без серйозної світоглядної платформи об’єднати народ практично неможливо. При тому всьому, що для прикладу, я патріот своєї країни і спілкуватися українською мовою для мене принципово і без обговорень, то, звичайно, цей атрибут сьогодні не може об’єднати цілу Україну. Але якщо говорити для прикладу, сім’я, батьки, земля, говорити про ту територію, на якій люди не кажуть «ця Україна», а говорять «це моя рідна Україна», на якій вони готові жити, працювати на майбутнє своїх дітей, внуків і правнуків. В принципі,саме ці речі мають стати стартовими. Щоб взяти загалом національну ідею для прикладу, в нашому розумінні, це зрозуміло, духовний стержень, це зрозуміло, освітній стержень, це зрозуміло, здоров’я. Ми сьогодні і зустрічаємось з вами, враховуючи те, що один із напрямків національної ідеї – це здорова нація. Ми розуміємо сьогодні, не беручи до уваги саме ці гострі проблеми, які відбуваються, наприклад, з нашими воїнами, з психологічним станом тих людей, які зі сходу повернулися, сьогодні не можуть адаптуватись, наприклад, у своїй державі, це стало критичним. Хоча питання алкоголізму, наркоманії надзвичайно актуальне вже десятки років, але ми розуміємо, що сьогодні проблема стратегічного підходу до цих проблем не була вирішена і не вирішена практично до сього часу. Практично, людина, яка залежна, умовно, від алкоголю, залишається зі своєю проблемою сам-на-сам, і проблемою у сім’ї сам-на-сам. Так само і наркоманія, так само і багато інших психологічних розладів. Друга ситуація, виходячи саме з того, для прикладу, я як управлінець, бачу, що весь цей процес не систематизований. Не може стан людини залежати від милості, настрою чи інших факторів допомогти цій людині чи не допомогти. Ці речі мають бути системні, однозначно.

Саме поняття національна ідея, головною цінністю і головним ресурсом в Україні не є корисні копалини, не є інші такі ресурси, земля і тому подібне, а саме людина. Людина здорова, людина духовна, людина розумна, людина мотивована, людина, для якої створені всі необхідні умови для того, щоб вона могла жити, планувати, розвиватись.

Ми виступаємо площадкою і саме ці напрямки, про які ми поговорили на новому етапі, ми стараємося на цих площадках залучити спеціалістів, професіоналів, людей, які в цій галузі десятки років працюють. Але при цьому всьому, як говорили, наприклад, соціальна реабілітація працює окремо, фізична окремо, психологічна окремо. Абсолютно відсутній будь-який державний бюджет на вирішення цих проблем, тому на форум запрошені саме такі люди, аж до Міністерства соціальної політики, яке зі сторони держави мало б відігравати ключову, регулятивну роль. На жаль, цього не відбувається і практично відсутній такий центр, в який можна прийти і сказати: «У мене така проблема», – і комплексно закрити цю проблему. Такого, насправді, немає, тому, по-перше, Український Дім в цьому процесі хоче залучити цих всіх професіоналів і запросити на один майданчик. Друге – допомогти відпрацювати систему, як би вона могла працювати, саме ефективно, з новітніми технологіями, з новітніми практиками. Третє – створити базу законодавчої ініціативи так, щоб це все можна було перевести в закон, у відповідності і бюджет, який дійсно буде підсилений, саме ця проблема, не просто голими словами, а конкретним бюджетом, де людина не буде ходити, яка просить, а де буде отримувати якісну, серйозну допомогу з конкретним ресурсом і тому подібним.

Однозначно, ми розуміємо, що ми отримали систему ще з комуністичних часів і вона працює по-старому. Є якийсь облік, але бюджетом воно не підтверджено. Взагалі, ще по-старому воно викликає осуд з боку суспільства: «О, ти на обліку в цьому». Друге, зрозуміло, що це треба робити, тому що ми бачимо, як руйнуються сім’ї, як помирають люди, як втрачають будь-який сенс до життя. Ця система, яка сьогодні функціонує, не реальна. Для того, щоб це все поміняти, зрозуміло, що на будь-яке підприємство, яке ти хочеш переформувати і створити умови такі, чи адаптувати його до ринку, аналогічно це треба зробити у міністерстві. Зрозуміло, що треба зробити аудит, оцінити, облікувати людей, які на сьогоднішній час потребують такої допомоги, приблизно оцінити собівартість одного такого курсу, чи обслуговування одного клієнта, скільки це буде коштувати. Виходячи з цього, можна сформувати весь базис. Але такої бази клієнтів, наприклад, у міністерства немає. Є одна база в одній громадській організації, є одна база в якомусь реабілітаційному центрі, вона розкидана, тому побудувати системну роботу, яку ти не можеш порахувати, звичайно, неможливо, тим більше управляти тим, чого не можеш порахувати, також неможливо. Тому реформи, насправді, починаються з простих речей – аудит, оцінка, система, яка підкріплена конкретним бюджетом. Саме тому ми стаємо тою площадкою, щоб об’єднати усіх, щоб кожен міг поділитися. Той ділиться своєю базою, той ділиться своїм досвідом, той на державному рівні просуває певні програми, і в результаті саме напрацювання цих всіх речей в сукупності може дати кінцевий ефект. Ключове те, що не може реабілітація бути окремо, наприклад, фізична, окремо психологічна, окремо, окремо, не може. Це має бути комплекс, саме комплекс дає ту ідеальну програму, де в кінцевому результаті людина може вийти з тої негативної ситуації і практично не бути ізгоєм суспільства, а дійсно повноцінною людиною, яку розуміють. Так, вона зробила подвиг, виходячи з цього, її навпаки треба підтримати і тому подібне.

Взагалі, якщо по-чесному, то весь Кабінет Міністрів потребує тої системності. Будемо чесними, якщо зараз взяти людей, умовно, з сільської місцевості, то вони не мають можливості дозволити собі навіть з’їсти масло, вони практично виживають в сьогоднішніх умовах. Система давно вже відмерла, і вона не є тим комунікатором, якою вона була ще за старих часів. Практично кожен виживає сам по собі, крім якихось стандартних соціальних виплат, і заробітної плати тих людей, які ще десь прив’язані до якихось підприємств. Тому, звичайно, треба все міняти, але не просто з плеча, а все мудро.

Ми зацікавлені в десятках таких проектів – освіта, здоров’я, духовність, новації. Тому наше завдання організувати, систематизувати, закинути в закон, підкріпити бюджетом і, будь ласка, міністерства, працюйте. Тому що ми вважаємо, що це один із кроків тої реформи, яка сьогодні, на жаль, не робиться. Людина, ще раз говорю, не повинна залежати від волі, від настрою якоїсь людини, вона повинна прийти, і система повинна їй дати цю послугу.