Андрій Скіпальський про складнощі антитютюнової кампанії

У попередні роки Україна зробила дуже багато для боротьби з поширеністю куріння і вживання тютюнових виробів. Із четвірки найбільш курящих країн у світі ми зараз десь у 30-ці. Ми визнані світовою громадськістю країною з найбільшою динамікою скорочення куріння за останні 5-7 років. Але спостерігаємо зараз зупинення цієї тенденції і навпаки — замороження або негативні явища. Ми пропонуємо Україні подальший поступ у посиленні антитютюнового законодавства, як найбільш ефективного методу боротьби з поширеністю куріння і вживання тютюну. Власне, це є законопроект 2820, який зараз знаходиться на розгляді у Парламенту і у комітетах. Проти нього відбувається дискредитація і боротьба, тому ми доносимо всю інформацію, для чого цей законопроект, які є позитивні зміни у цьому законопроекті, який вплив він матиме на громадське здоров’я.

Сьогодні у Парламенті знаходиться важливий у сфері громадського здоров’я законопроект №2820 щодо попередження вживання тютюнових виробів на основі євродирективи. Власне, відбувається боротьба проти цього законопроекту і за цей законопроект. І у цій боротьбі багато маніпуляцій і міфів. Я б хотів надати повну інформацію, для чого цей законопроект, що ми відстоюємо і якими міфами можуть користуватися наші опоненти. Законопроект розроблений на виконання директиви Євросоюзу 2014/40, а також на виконання статей 9, 10 та 11 Рамкової конвенції з боротьби проти тютюну. Ось у мене у руках Рамкова конвенція. Все, що робиться у світі з контролю над тютюном, а саме зменшення вживання тютюнових виробів, базується на Рамковій конвенції ВОЗ. Це рамковий документ, який підписало 180 країн світу (більше навіть) і виконують, адаптуючи своє законодавство до наукових фактів і до стратегій. Даний законопроект вже зареєстрований у Парламенті і пройшов вже у профільний комітет, був рекомендований до першого слухання. Але існують, передусім, певні сили у тютюнових корпораціях, підтримані певними групами, які протистоять цьому законопроекту і намагаються загальмувати або зупинити процес проходження цього законопроекту. В ідеалі взагалі його розгорнути, і щоб цього не було.

Законопроект, якщо коротко, передбачає декілька змін у законодавстві України. Перше – це регуляція та заборона використання смакових добавок під час виробництва сигарет. На ринку в Україні дуже багато сигарет з смаковими добавками: полуниця, яблуко, ваніль, шоколад – що завгодно ви можете знайти. Питання: чому у єдиний продукт з наркотичною залежністю, смертельний продукт, треба додавати різні смаколики, щоб залучити більше молоді до куріння. Тому пропонується заборонити використання смакових добавок, як у Євросоюзі. Другий аспект – це зміна зовнішнього виду упаковки сигарет. Ми розуміємо, що за умови, коли заборонені всі види реклами, упаковка залишається основним засобом маркетингу тютюнових виробів. Тому згідно Європейської Директиви, має бути збільшене медичне попередження графічно і видозмінене попередження. Розроблені вже 42 картинки у Євросоюзі, які доступні всім членам ЄС, а також тим, хто підписав угоду про асоціацію. Ми можемо використовувати саме ті картинки-попередження, які використовує Євросоюз. Отже, зміна дизайну пачки. Також важливо, згідно цієї директиви, врегулювати ринок електронних сигарет і курильних сумішей. Зараз це повний хаос, анархія. Можна що завгодно продавати, ніхто не знає, що таке електронна сигарета, як вона маркується, які є види. Ми пропонуємо взяти те, що розробили у ЄС і імплементувати. І остання норма – це підвищення звітності тютюнових корпорацій Міністерству охорони здоров’я щодо інгредієнтів та тих речей, які вони добавляють у сигарети, з наступною публікацією у форматі відкритих даних для громадськості. Власне, це основні зміни, яким чиниться величезний спротив. Спротив не стосується жодним чином оподаткування тютюнових виробів або зміни ціни тютюнових виробів. І тому цей законопроект знаходиться у профільному комітеті з питань охорони здоров’я, а не у будь-якому іншому комітеті. Наразі зареєстрований ще один законопроект депутатами, які ніколи не займалися ані питаннями охорони здоров’я, ані питаннями контролю над тютюном. 2430-1, який теж розроблений на виконання директиви, але старої директиви №37/2001. У чому фокус реєстрації такого законопроекту – щоб об’єднати два законопроекти, нібито альтернативні, оскільки вони розроблені на виконання, у тому числі, європейської Директиви і затормошити процес розробки цього тексту, що нам потрібно. Депутати пропонують стару директиву 2001 року, яка вже скасована новою директивою. Певний сенс у цьому є, тому що, коли Угода про асоціацію підписувалась, і ми складали директиви, які ми маємо виконати по Угоді про асоціацію, це були 2010, 2011, 2012, 2013 роки. Тоді нової директиви не було, вона була розроблена у 2014 році, прийнята Євросоюзом, і технічно не могла увійти. І нам технічно поклали стару директиву 2005 року. Вона на 3 сторінки, там тільки є слабкі норми, які ми фактично вже виконали: на пачках не потрібно писати вміст нікотину і смол. Як це впливає на куріння? А ніяк. Тобто вона достатньо формальна і, як я казав вже, її дію призупинено новою директивою. Але нам її пропонують депутати як формальну річ. Ми її підписали, вона є в Угоді про асоціацію, давайте її імплементуємо. А 40-ову Директиву, яка набагато більш прогресивна, яка набуває чинності у травні цього року у Євросоюзі, ми відкладем на потім. У такий спосіб зупиняється прогресивний поступ у контролю над тютюном. Тому я хотів би сказати, що євроінтеграція у контролі над тютюном лежить у площині виключно 40-ої директиви. А саме — як законопроект №2820, який відповідає повністю цій Директиві, а також Рамковій конвенції ВОЗ. Директива №37 і законопроект 2430, що б там не говорили, він розроблений на основі мертвої директиви, абсолютно формального підходу до виконання певних зобов’язань щодо громадського здоровя. То коли депутати лобіюють саме 2430 і говорять, що давайте сядемо за круглий стіл і подивимося, що можна з неї використовувати, ми говоримо, що це стара норма 2001 року. Навіщо Україні імплементувати те, що ми давно уже виконали? Це просто формальність. Давайте зробимо крок вперед і змінимо наше законодавство так, як пропонують євродиректива і цей документ, маючи безліч наукових доказів. З цим ми виходимо до депутатів, до медіа і звертаємо на це увагу. Кожен законопроект, який посилює норми регулювання тютюнових виробів або впроваджує певні заборони, натикається на величезний спротив тютюнових корпорацій, які працюють через аналітичні центри, через індивідуальних представників або навіть через урядові структури. Ми маємо розуміти, що тютюн – це унікальний продукт у світі, який має бути жорстко врегульований. Тому що це єдиний продукт у світі, пряме вживання якого призводить до фатальних наслідків і хвороб. По даним ВОЗ немає порогової дії тютюну. Навіть куріння у невеликих дозах зразу призводить до погіршення стану. Плюс – викликає залежність. 7-10 сигарет вже формують певний рівень залежності. Ви розумієте, що коли діти починають курити за статистикою вже у 15-17 років, то чи це свідомий вибір? Навряд чи. Це доступність сигарет, це існують певні види реклами через пачку і соціальні норми, доступні соціальні норми. От вони і починають, а потім нам подають це тютюнові корпорації під свідомим вибором. Це не свідомий вибір, це формування залежності у малому віці. Тому корпорації борються, перш за все, – і у Україні це спостерігається на всіх рівнях – за доступність тютюнових виробів через цінову доступність. Будь які спроби підвищити акцизи завжди натикаються на величезний спротив, розкачаний у медіа про страшилки: контрабанда, згортання виробництва і різні інші. Як тільки підвищуються акцизи, зразу ви побачите реакцію тютюнових корпорацій через певні медіа. Це перше. На цьому законопроекті ми вже побачили, як діє тютюнове лобі. Тому що як тільки був законопроект зареєстрований, ще у березні 2015 року, зразу ж податковий комітет провів певні лобістські дії, щоб забрати цей законопроект собі. Ну який податковий комітет має відношення до громадського здоров’я, до заборонених інгредієнтів та зміни пачок? Ніякого. Але вони мають сильні позиції, і їх наміри були – вбити цей законопроект у комітеті податковому. Тому законопроект був відкликаний, перероблений трохи і зареєстрований під іншим номером пізніше. Друге – якщо подивитися на замовні матеріали, які маніпулюють фактами. Наприклад, маніпуляції з приводу євроінтеграції: «Ми не маємо зараз зобов’язання використовувати цю директиву». Так, ми не маємо зобов’язання, але я казав уже, що директива, яку нам пропонують — стара, вона мертва. У будь-якому разі, це технічний момент – замінити директиву. Вона вже не діє у жодній країні.

Візьмемо Молдову. Молдова підписала, так як і ми, угоду про асоціацію. Вони зразу ж, протягом року імплементували і змінили своє законодавство, тому що там великий рівень споживання тютюну. Вони захистили своїх людей. Період імплементації, період запровадження змін – він пізніше, 2017-ий рік у них і 2018-ий по деяким моментам. Не одразу. Перехідний період достатній для тютюнових корпорацій, щоб підлаштуватись. Ми теж пропонуємо такий перехідний період. Взяти останній комітет з питань охорони здоров’я, коли розглядався цей законопроект. Були представники тютюнових корпорацій і їхні так звані фронтальні групи, які прийшли і пробували валити законопроект у різний спосіб. Переважно, аргументів проти цього законопроекту у них нема (прямих), тому що будь-хто зрозуміє: заборона смакових добавок – це позитив для громадського здоров’я. Навіщо додавати полуницю у сигарети, в отруту? Немає аргументів. У них є аргументи технічні. А ось дивіться, ви щось там прописали у законі неправильно, неправильно переклали. А от дивіться, ви щось забули чи якусь норму не врахували. А от дивіться, у нас взагалі немає зобов’язань по цій директиві. Тобто технічні моменти. Давайте його відкличемо і переробимо. Відкликання цього законопроекту поставить хрест на ньому, і ніякого компромісу ми не зможемо досягнути.

На жаль, є аналітичні центри і асоціації, які працюють на тютюнові корпорації, які озвучують їхні ідеї і позиції. Самі тютюнові корпорації на останньому комітеті не висловлювалися, вони були тільки присутні. Оскільки є стаття 5 пункт 3 цієї ж конвенції, що країни мають захищати інтереси громадського здоров’я від будь-якого впливу тютюнових корпорацій. Тютюнові корпорації у жодному разі не можуть бути учасниками процесу розробки норм, які стосуються громадського здоров’я. Це табу часто тільки на папері. Оскільки вони є учасниками процесу — потайки чи явно. Все, що було зроблено у контролі над тютюном, було ініційоване і підтримане, впроваджене, пролобійоване громадськими організаціями у співпраці у різний час з різними депутатами. Але зазвичай це не була державна ініціатива. На жаль, Міністерство охорони здоров’я у попередні роки жодного разу не виступило власне ініціатором якихось змін. У них була пасивна підтримка: ми «за», але у саму боротьбу ми не ліземо. Ми постійно організовували коаліції, збирали підписи, тобто робили всю цю роботу, яка називається адвокацією, самі. У тому числі, і питання пропаганди або реклами. Більшість форм реклами заборонені. Але куріння у серіалах – це окрема форма пропаганди куріння, ви праві. І вплинути на це можна за умови сильної державницької позиції. У Туреччині, наприклад, коли вони були лідерами у поширеності куріння, і наслідки вони оцінили катастрофічні, оскільки втрати шалені. У нас є теж цифри, які давав Оксфордський університет ще у 2000-х роках: це 3 з половиною мільярди щороку втрати – прямі та непрямі – від споживання тютюну у Україні. Це набагато більше, ніж тютюнова індустрія платить податків. Ну а вивозить вона, у форматі прями прибутків, ще більше, але то таке. Так от, у Туреччині, наприклад, заборонені всі серіали, у тому числі транскордонні, де курять або пропагують таким способом куріння. Навіть, ви знаєте, Ататюрк, який є легендою Туреччини. Ті портрети культові, які були раніше, де він мав сигарети, повністю змінені. Ви не побачите жодного портрета Ататюрка у сім’ях, у інституціях з сигаретами – табу. Навіть до цього, розумієте? Тому що сильна позиція держави. У нас же це так: туди-сюди, українських серіалів немає, там я не бачив, щоб пропагували куріння. У російських серіалах – так, вони дуже сильно пропагують куріння, це ми бачимо. Але зробити з цим можна щось, треба подивитися. У нас є норма закону, яка не дозволяє це робити у серіалах або кіно власного виробництва – відкрито пропагувати куріння. Але щодо закордонного кіно поки що сіре поле. Інформаційні кампанії мають бути, але за підтримки держави. Тому що жодна громадська організація, жодна донорська структура не здатна вплинути на інформаційну політику, це величезні ресурси. Не можуть за гроші на телебаченні розміщувати ролики проти куріння, бо це нонсенс, оскільки є соціальна реклама. А наші телеканали не беруть, або беруть дуже важко, або беруть на короткий період соціальну рекламу проти куріння. Оскільки у них є інші плани, і це комерційні телеканали. Тут ми упираємось у таке непорозуміння: якщо б державна політика була розроблена і держава сказала: давайте змінимо трохи і будемо займатися пропагандою, тоді це б спрацювало. Ми зробили це зі своєї сторони, ми уже дві кампанії медійні провели. У нас є дві серії роликів: перша – це лікарі проти куріння на телебаченні, і друга – це жертви тютюнової індустрії. Ми знайшли трьох людей, які фактично пережили операції чи постраждали. Вони говорять на камеру відкрито, це перший раз в Україні ми так вивели. Тому що люди зазвичай не хочуть говорити про це. Вони транслювалися і будуть транслюватися, але це епізодично, тобто системності у цьому підході немає. І жодна громадська організація не зможе це робити системно, не маючи свого телеканалу. Телеканал – це основне.